Питання: Я часто чую, що чоловік має бути жертовним у шлюбі. Чи тільки чоловіки мають жертвувати собою?
Відповідає докторка теології Орися Уська.
У сучасному світі є така тенденція — критикувати мужчин, виправдовуючи при цьому жінок. Чому ми говоримо про жертовність мужчин? Бо фізично, по лінії тіла, на жінку, яка вирішує виходити заміж, народжувати дітей, це лягає автоматично, за промовчанням. Це її жертовність. На дев’ять місяців вагітності її тіло їй фактично не належить. Усе навантаження йде на неї: вона виношує дітей, народжує, годує. Це також можна робити як рабиня, а не з любові.
Жертовність чоловіка має бути пов’язана з рішенням волі: чи він хоче це зробити. Але водночас дуже багато жінок не бачать, що коли вони роблять «технічно» певні речі — виношують, народжують дітей, — то не дарують себе чоловікам. Жінки у цей час не мають що дати від себе. Найвідчайдушніша спроба жінки бути жертовним даром себе для інших, хай би як вона цього хотіла, завершується нічим, коли вичерпується її ресурс. А це стається дуже швидко. Проте якщо жінка розуміє, що може дати тільки те, що отримала, — і не від іншої людини, а мірою того, як стає на шлях єднання з Христом, — то Він наповнює її любов’ю, Він вчить її жертовної любові. Вона знатиме не лише «про», а в собі, в своєму серці, знатиме, що є Той, Хто наповнює її завжди. Тоді вона матиме з чого жертовно жити для когось.
Навіть якщо одна людина з подружжя стоїть на цьому шляху, це вже дуже добре. Насправді шлюб — це взаємне дарування двох. Тому кожне подружжя проходить шлях очищення, еволюцію. Усвідомлення, що ми насправді не маємо чим одне одного обдаровувати від себе, дуже звільняє. Без «підключення» до Христа це дуже «лімітована» серія дарів. Мірою того, як ми дозволяємо Йому зайти глибше у наше серце, як ми Його відкриваємо з кожним прагненням, яке в собі помічаємо, ми даємо Богові дозвіл зайти ще глибше у своє серце й наповнювати його. І тоді з нашого нутра потечуть ріки живої води. Тоді ми реально матимемо що дати.
Повністю відео розмову з Орисею Уською дивіться тут.
Читайтет також:
Піст: запрошення до розбудови стосунків любові
Може, краще не постити, якщо людина стає від цього злою?
Чи можна використовувати піст, щоби схуднути?