Проповідь о. Миколи Мишовського на суботу ХVI звичайного тижня, рік ІІ (РКЦ).
Того часу іншу притчу подав людям Ісус, кажучи: «Подібне Царство Небесне до людини, яка посіяла добре насіння на своєму полі. Коли люди спали, прийшов його ворог, посіяв плевели серед пшениці та й пішов собі. А як зійшло збіжжя і дало плід, тоді ж показались і плевели. Тож підійшли слуги господаря і сказали йому: “Пане, хіба не добірне насіння ти посіяв на своєму полі? Звідки ж узялися плевели?” А він сказав їм: “Людина-ворог це зробила”. І кажуть йому слуги: “Хочеш, щоб ми пішли й зібрали їх?” Він же сказав: “Ні, щоб ви часом, збираючи плевели, не повиривали разом з ним і пшениці. Дозвольте, щоб і те, й друге разом росло до жнив, а під час жнив скажу женцям: зберіть спершу плевели та пов’яжіть їх у снопи, аби спалити їх, а пшеницю зберіть до мого сховища”».
Літургійні читання — тут.