Документ Дикастерію віровчення, затверджений Папою, не говорить про надприродність, але визнає щедрі духовні плоди, пов’язані з парафією-санктуарієм Цариці Миру.
Також новий документ формулює загальне позитивне судження про послання, які звідти надходять, — хоч і з деякими уточненнями, повідомляє Vatican News.
«Настав час завершити довгу і складну історію навколо духовних явищ Меджуґор’я». Так починається заувага за підписом кардинала Віктора Фернандеса, префекта Дикастерію віровчення. Текст, який дістав схвалення Папи Франциска, визнає користь духовних плодів, пов’язаних із досвідом Меджуґор’я, дозволяючи вірним слідувати за ним — оскільки «з’явилося багато позитивних плодів, а серед Божого люду не поширилося жодних негативних чи ризикованих наслідків». Загалом, судження про послання також є позитивним, хоча і з певними роз’ясненнями щодо деяких висловлювань.
Позитивні плоди
Місця, пов’язані з феноменом Меджуґор’я, є метою паломництв з усього світу. «Позитивні плоди проявляються насамперед як сприяння здоровій практиці життя вірою» згідно з традицією Церкви. Є «численні навернення» людей, які відкрили або наново віднайшли віру; повернення до Таїнств сповіді та Причастя; численні покликання; «багато примирень у подружжях та оновлення подружнього і сімейного життя». Також повідомляється про «численні зцілення». Парафія Меджуґор’я є місцем адорації, молитви, семінарів, духовних реколекцій, молодіжних зустрічей. Там розвинулася благодійна діяльність, спрямована на опіку над сиротами, наркозалежними, особами з інвалідністю; окрім того, спостерігається прибуття груп православних християн і мусульман.
Послання миру
Далі в Заувазі дикастерію викладено основні аспекти послань — починаючи з миру, який розглядається не лише як відсутність війни, але й у духовному, родинному та суспільному сенсі: найоригінальніший титул, яким Богородиця представляє себе, є, власне, «Цариця Миру». Мир — це плід життя милосердною любов’ю, яке «також передбачає любов до тих, хто не є католиком». Цей аспект можна найкраще зрозуміти «в екуменічному та міжрелігійному контексті Боснії, позначеному жахливою війною з сильними релігійними складовими».
У центрі — Бог
Часто з’являється заохочення з довірою віддати себе Богові, який є любов: «Ми можемо виділити ядро послань, у яких Богородиця не ставить у центрі себе, але виявляється повністю спрямованою до нашого єднання з Богом». Крім того, «заступництво й діяльність Марії виглядають чітко підпорядкованими Ісусові Христу як авторові благодаті й спасіння у кожній людині».
Заклик до навернення
У посланнях знаходимо «постійне заохочення відмовитися від мирського способу життя і надмірної прив’язаності до земних благ, із частими закликами до навернення, — що робить можливим справжній мир у світі». Схоже, що саме навернення є серцевиною послання Меджуґор’я. Є також «наполегливий заклик не недооцінювати серйозності зла і гріха» та серйозно ставитися до Божого заклику боротися зі злом. Фундаментальною є роль молитви і посту, як і центральне місце Святої Меси та шукання остаточного сенсу існування у вічному житті.
Необхідні роз’яснення
У другій частині документа підкреслюється, що «деякі нечисленні» послання відхиляються від наведеного вище змісту. І тому, «щоб уникнути компрометації цього скарбу Меджуґор’я, необхідно роз’яснити певні можливі плутанини, які можуть призвести до того, що представники невеликих груп спотворюватимуть дорогоцінну пропозицію цього духовного досвіду».
Якщо деякі послання прочитати частково, то вони можуть здаватися «пов’язаними з заплутаним людським досвідом, неточними з богословського погляду висловлюваннями або з не зовсім законними інтересами», — хоча деякі помилки можуть бути пов’язані «не з поганим наміром, а з суб’єктивним сприйняттям явища». У кількох випадках «Богородиця, здається, виявляє певне роздратування через те, що деякі Її вказівки не були виконані; таким чином, Вона попереджає про загрозливі знаки і можливість того, що більше не буде з’являтися». Але інші послання пропонують правильну інтерпретацію:
«Ті, хто робить катастрофічні прогнози, є фальшивими пророками. Вони кажуть: “У такий-то рік, у такий-то день станеться катастрофа”. Я ж завжди говорила, що кара прийде, якщо світ не навернеться. Тому закликаю всіх до навернення» (15.12.1983).
Є також послання для парафії, в яких Богородиця здається такою, що бажає контролювати деталі духовного і душпастирського шляху, «таким чином створюючи враження, ніби хоче підмінити собою звичайні структури участі». В інших випадках наполегливість, щоби слухати і приймати послання, ймовірно, викликана «любов’ю і великодушним запалом імовірних візіонерів, які з доброї волі побоювалися, що заклики Матері до навернення і миру будуть знехтувані».
Наполегливість стає більш проблемною, коли в посланнях «ідеться про прохання неправдоподібного надприродного походження — як, наприклад, коли Богородиця дає розпорядження про дати, місця, практичні моменти і приймає рішення у звичайних справах». Насправді ж сама Богородиця релятивізує свої послання, підпорядковуючи їх цінності Божого слова, об’явленого у Святому Письмі:
«Не шукайте надзвичайних речей, а візьміть Євангеліє, читайте його, і вам все стане ясно» (12.11.1982); «Чому ви ставите так багато запитань? На всі питання є відповідь у Євангелії» (19.09.1981). «Не вірте брехливим голосам, які говорять вам про фальшиві речі, про фальшиве світло. Ви, діти мої, поверніться до Писання!» (02.02.2018).
Схвалення прилюдного культу
Хоча це не означає визнання надприродності, — нагадуючи, що ніхто не зобов’язаний у ці об’явлення вірити, декларація nіhil obstat, яку видав Мостарський єпископ за погодженням зі Святим Престолом, вказує на те, що вірні «можуть отримати позитивний стимул для свого християнського життя через цю духовну пропозицію, і дозволяє публічний культ». У Заувазі також уточнюється, що позитивна оцінка більшості меджуґорських послань «не означає ствердження того, що вони мають пряме надприродне походження». Церковну владу тих місць, де такий досвід присутній, заохочено оцінити його душпастирську цінність, а також «сприяти поширенню цієї духовної пропозиції».
Врешті, Дикастерій заохочує тих, хто вирушає до Меджуґор’я, «погодитися з тим, що паломництво здійснюється не для того, щоб зустрітися з імовірними візіонерами, а для того, щоб зустрітися з Марією, Царицею Миру».
Нагадаємо, у травні цього року було ухвалено нові правила розпізнання надприродних явищ. Відповідно до цих правил, Дикастерій віровчення вже розглянув близько десяти об’явлень, переважно марійних. Два з об’явлень схвалені («Містичної Троянди» і «Мадонни на скелі»), два заперечені (в Амстердамі та в Тревіньяно). П’ятим рішенням стала оцінка тринітарних об’явлень Джоакіно Дженовезе. У серпні оприлюднено заперечення надприродного характеру подій, пов’язаних з Еленітою де Хесус і святинею Святої Гори в Пуерто-Рико; схвалено побожність до індійської «Божої Матері Здоров’я» у Вайланканні; видано згоду на розвиток культу Божої Матері Страждальної з Чандавіли; схвалено побожність у марійному санктуарії Пельвуазена. Далі католики очікували анонсованого у четвер рішення по Меджугор’ю.
фінансово.
Щиро дякуємо!
