У той час, як Сирія розпочинає перехідний політичний період після повалення Башара Асада, надія на мир слабшає на тлі тривалого насильства і нестабільності. Після закінчення режиму, який тривав 54 роки, по всій країні вибухнули гуляння, але виклики, що очікують на країну попереду, величезні, каже архієпископ Алеппо, ієрарх Маронітської Церкви Йосиф Тобджі.
У розмові з Vatican News архієпископ Тобджі наголосив на надії, однак нагадав про обережність, оскільки народ наразі переживає період невизначеності.
«З точки зору безпеки тут, в Алеппо, відносно спокійно, — сказав він. — Однак поодинокі акти насильства відбуваються й далі, і ситуація у Дамаску виглядає набагато гіршою. На жаль, зброя досі залишається у вільному доступі — навіть для дітей. Ніхто ніколи не мав би бачити, як дитина тримає гвинтівку».
Архієпископ наголосив на необхідності стабілізації Сирії, як з політичної, так і з соціальної точки зору. Він визнав роль різних повстанських груп, у тому числі Хаят Тахрір аш-Шам, у падінні Асада, але висловив обережний оптимізм щодо їхніх намірів рухатися вперед.
«Ця група пообіцяла поважати всі спільноти, включно з меншинами, і наразі їхні дії узгоджуються з їхніми словами, — розповів архієпископ Тобджі. — До нас, християн, вони ставляться з повагою, і наразі ми не зазнаємо переслідувань у жодній формі».
Хоча Хаят Тахрір аш-Шам сягає корінням ісламістської ідеології, єпископ зазначає, що її члени не виявляють ознак фанатизму і не нав’язують ісламські закони: «Наприклад, вони не змушують жінок носити чадру, і не вимагають значних соціальних змін».
Втім, визнаючи ці позитивні ознаки, архієпископ дотримується обережності: «Я не можу бути ані надто оптимістичним, ані надто песимістичним. Треба рухатися виважено, щоденно спостерігаючи за тим, як розвивається ситуація».
Він також згадав про обіцянки тимчасового прем’єр-міністра Сирії Мохаммеда аль-Башира, який пообіцяв захистити меншини, жінок і дітей та відновити справедливість у всій країні.
«Зараз світ спостерігає за Сирією, — сказав архієпископ. — Ці обіцянки не можуть бути просто пропагандою. Без відчутного прогресу Сирії буде важко отримати міжнародне визнання».
Архієпископ Тобджі закликав сирійських християн взяти активну участь у формуванні майбутнього країни, зазначивши, що «ми, християни, не можемо бути просто глядачами»: «Після десятиліть тоталітарного правління, коли інші ухвалювали рішення за нас, тепер ми повинні віднайти свій голос і зробити внесок у розбудову громадянської та демократичної держави, яка поважає всіх людей».
Розмірковуючи про виклики, з якими стикаються християни у політичному житті, Тобджі пояснив, що це незвідана територія.
«Ми недостатньо підготовлені до політичної участі, — визнав він. — Понад 50 років нас змушували мовчати і відсували. Але зараз настав час прийняти виклик. Ми повинні закласти підвалини держави, яка базується на спільному блазі, що гарантує гідність і права всіх громадян».
Монсеньйор Тобджі також подякував європейським єпископам за солідарність у цей критичний час. У листі, підписаному монсеньйором Маріано Крочата з COMECE, європейські єпископи висловили свою підтримку сирійському народу та закликали до впорядкованого, мирного переходу влади.
«Для нас життєво важливо не почуватися самотніми, — сказав архієпископ. — Ми дякуємо Папі Франциску за його непохитні заклики до миру і за заохочення до мирного й справедливого процесу».
Розмірковуючи про стійкість Сирії, монсеньйор Тобджі описав величезні страждання, яких зазнав народ.
«Ми — стійкий народ, — сказав він. — Ми пережили 13 років війни, землетрусів, пандемії та голоду. Не тому, що ми звикли до катастроф — до такого болю ніхто ніколи не звикне, — але тому, що наша віра підтримує нас».
У ці найтемніші моменти, продовжив він, люди часто запитують: «Де Бог?»
«Наше завдання — бути поруч із людьми, зміцнювати їхню віру, надію, милосердя. Бог з нами, навіть у наших стражданнях», — підкреслив архієпископ.
Дивлячись у майбутнє, архієпископ Тобджі закликав усіх сирійців працювати разом, щоб побудувати націю, яка поважає різноманітність і гарантує справедливість.
«Ми, християни, маємо зіграти свою роль, — підсумував він. — Ми покликані бути балансуючою силою на новому політичному ландшафті, роблячи внесок у суспільство, яке поважає кожного та дає надію майбутнім поколінням».