Відколи світ почув ім’я нового Папи Римського — медіа повняться різними спогадами та свідченнями про те, яким був отець, єпископ, кардинал Превост. А яким він був учнем?
Колишні однокласники згадують про нього як про високо обдарованого і всебічно залученого, і з живим почуттям гумору. Шкільні приятелі завжди могли розраховувати на його допомогу. Їхні спогади опублікувала щоденна газета «Chicago Sun Times».
Як згадує однокласник Папи Джозеф Мериголд, у початковій школі Превост «завжди був наймудрішим у класі». В ті часи учнів розсаджували відповідно до їхньої успішності — лінивих і малообдарованих уперед, ближче до вчителя, тому Роберт Превост постійно сидів у кінці класу.
Але майбутній кардинал і Папа був просто веселим хлопцем: «постійно штурхав мене кінцем олівця в потилицю — просто тому, що я теж із ним постійно жартував», — сказав Мериголд і підкреслив, що Боб Превост не був особливим екстравертом, але почуття гумору безсумнівно мав.
Колишні однокласники розповіли чиказькій газеті, що вони вже з тих років передчували духовне покликання Превоста. «Тоді було майже очевидним, що він піде цим шляхом», — сказав Джон Догні, наголошуючи, що «для нього то було справжнім покликанням». Інші співучні запам’ятали його почуття гумору — і серйозність у навчанні.
«Він добре вмів співати, турбувався про людей і шукав добра в житті», — сказала інша однокласниця, Маріанна Ангарола. У їхній школі Превост був «гордістю всіх священників і монахинь». (Не забуваймо, що Роберт Превост навчався не в державній школі, звичній для нашого атеїстичного суспільства; його початковою школою була нижча семінарія, яку провадили августинці. — Прим. пер.)
Після закінчення середньої освіти (8 класів) Превост вибрав інший шлях, ніж більшість його однокласників. Замість піти до Mendel C.H.S (католицька школа, заснована у співпраці з єпископом Чикаго у 1951 році), як зробили, зокрема, його брати, — Роберт вибрав середню школу св.Августина в Голланді, штат Мічиган (пізніше закрилася). Це була проваджена августинцями підготовча школа, до якої ходили заледве 65 учнів. Це стало виразним знаком його раннього покликання до богопосвяченого життя — пізніше він вступив до августинців.
Своїми спогадами про співучня поділився з «Chicago Sun Times» Бекет Френкс, на сьогодні — монах-бенедиктинець із монастиря св.Прокопа в американському Іллінойсі. Френкс був на рік (на один клас) старший за Превоста, «але в таких невеликих класах усі всіх знали», — сказав монах. Обоє разом вони були в шкільному хорі й театрі, завдяки чому постійно співпрацювали. Роберт, народжений у Чикало 1955 року, був знаний як «Боб» — що характерне для англійської мови, і підписувався цим скороченим іменем.
Також о.Френкс описує свого колишнього колегу по школі як винятково розумного, а також скромного й готового допомогти. «Він був відомий як шкільний ‘репетитор’. Якщо в тебе були клопоти з домашнім завданням з англійської мови — йди до Превоста. Клопоти з математикою? — іди до Превоста. Якщо ти не зрозумів чогось з історії, йди до Боба. А Боб нам допомагав». Вирізка з газети, датована 1972 роком, підтверджує прекрасні результати Превоста у стандартизованому тесті PSAT/NMSQT (Preliminary Scholastic Aptitude Test). «Він був задіяний в усе, все знав — і все для нього було легким. І він тягнув нас усіх за собою», — сказав колишній співучень Папи.
Боб Превост, як згадував Френкс, уже зі шкільних років вільно розмовляв французькою, діяв в учнівському комітеті як віцеголова, був речником учнів випускного класу та сенатором від учнів на конгресі штату в Ленсингу; редагував щорічник і завдяки своєму лагідному почуттю гумору сприяв розбудові учнівської спільноти. Він також був членом Національного почесного товариства (National Honor Society — найбільша спілка американських учнів, заснована 1921 року, налічує 1,4 млн членів), головою Товариства бібліотекарів і активним діячем місійного клубу — що можна інтерпретувати як раннє передвістя його пізнішого життєвого шляху.
На запитання про характеристику цього колишнього співучня монах-бенедиктинець підкреслив його «ненав’язливу особистість, із теплим гумором і типовою привабливістю мешканця Середнього Заходу».
Юнаком майбутній Папа цінував хороші жарти і був відкритий на дещицю гумору. «Він був тихий і серйозний, але з тонким почуттям гумору. Він справді це почуття мав — але тихим, стриманим чином. Коли на його обличчі з’являлась ця лукава усмішка, ти вже знав, що він ось-ось розсміється».
Закінчивши школу, Превост вступив до новіціату августинців на Середньому Заході, де 1978 року склав перші обіти. Священницькі свячення прийняв 1982 року. Довгі десятиліття працював місіонером у Перу, потім став Провінціалом у Чикаго і зрештою Генеральним настоятелем свого ордену. 2015 року став єпископом Чиклайо, а 2023‑го був призначений на префекта Дикастерію в справах єпископів у Ватикані. За рік став кардиналом, а тиждень тому — Папою Римським.
Титульне фото: о.Роберт Превост (крайній ліворуч) у Перу. Джерело: IBVM Mary Ward Perú
фінансово.
Щиро дякуємо!
