Щоб нас Бог не посоромився
Диявол не творить нових рис у людині. А те, що ми називаємо вадами, грішними схильностями, — це неправильно використані чесноти, даровані Богом. Диявол до цього може спонукати; але творити нове, хай і зле, — йому зась. П’єр Абеляр каже, що гріх це погане використання самих по собі добрих властивостей. Так і з почуттям сорому. Якби не воно, важко було б від людини домогтися каяття за вже скоєне зло і зупинити її перед новим. Сором не дозволяє її серцю залишатися закам’янілим. Людина соромиться, бачивши зло в собі чи передбачаючи його в майбутньому, тому й відкидає те, що може призвести до...