40 днів пустелі. День 28
«Не згадуйте про те, що було, не думайте про давнє! Ось я творю щось новітнє: воно ось-ось уже сходить. Чи ж ви його не впізнаєте? Я прокладу дорогу в пустині і на безлюддях — ріки.» Ми губимось у пустелі минулого, озираючись назад, намагаючись забрати його, як щось дорогоцінне, як те золото, яке прихопив із собою ізраїльський народ, коли виходив із Єгипту. А кожен день — це новий початок. Чи вірю я в сьогоднішнє Слово, що Бог може створити щось новітнє у моєму житті? В грецькому перекладі маємо не просто «ось-ось сходить», а «...