Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 21 травня
В Євангелії від Йоана євангеліст позначає себе як улюблений учень. Він належить до групи Учителя, є одним з Його учнів, якого Ісус полюбив особливо. Важливо не так його ідентифікувати, як побачити його відносини з Учителем, а передусім, як на нього дивився сам Учитель. Цей титул, тобто улюблений учень, означає незмінне ставлення з любов’ю до нього зі сторони Ісуса. Це також можна зрозуміти з вживання форми імперфекту в грецькій (виражає тривалу дію в минулому). Відносини є незмінним ставленням: учень, якого Ісус цілковито змінював своєю любов’ю.
Інтерпретація цього улюбленого стану є точною, якщо ми розглянемо таку особливу любов як приклад для всіх: усі учні можуть відчувати таку любов Господа. Йому під хрестом Ісус в своїй матері показує і його матір. Так Йоан входить у нове і ще глибше сопричастя з Учителем — братерство з Ісусом. Потім, біля гробу, прибігши першим, він знову зуміє розпізнати знаки воскресіння. Нарешті, над Тиверіадським озером він перший упізнає та допоможе упізнати Петру третє об’явлення воскреслого Господа.
Отже, улюбленого учня показано в його поступовому ставанні свідком, дедалі більш вірогідним, історії Ісуса. Аж врешті, він стане «автором» цього Євангелія.
Також для завершення Євангелія від Йоана обрано прекрасну фразу: Є багато ще й іншого, що сподіяв Ісус, — та якби оте все поодинці записати, то, гадаю, і самий світ не змістив би написаних книг. Це виглядає перебільшенням, але це правда. Ніхто й ніколи не зможе записати усього, що Ісус зробив і продовжує робити у житті тих людей, які аж до сьогодні слідують за Ним!
фінансово.
Щиро дякуємо!
