Беатифікація

Беатифікація (лат. Beatificatio, від лат. Beatus – «благословенний») – зарахування померлого до лику блаженних в Католицькій Церкві. Є першим  і необхідним  етапом для початку процесу канонізації – зарахування померлого праведника до лику святих.
Розмежування між беатифікацією і канонізацією було впроваджено Папою Урбаном VIII в 1642 році. Першим, кого було проголошено блаженним за новими канонами, став Франциск Сальський – це відбулось у 1663 році.

Папа Бенедикт XIV встановив перелік головних вимог до процесу беатифікації: 
1. перевірка відповідності творів (якщо такі є) вченню Католицької Церкви;
2. оцінка проявів чеснот кандидата;
3. наявність факту чуда, що відбулося після смерті кандидата за молитвою до нього ( щодо мучеників за віру ця вимога не є обов’язковою).

Ініціатором початку процесу беатифікації , зазвичай, виступає дієцезія (єпархія), на терені якої знаходиться могила праведника. Дієцезія представляє кандидатуру до Ватикану, Святий Престол приймає рішення про початок процесу беатифікації, про що повідомляє дієцезію З цього моменту представлений кандидат офіційно іменується “слуга Божий”. Як правило, рішення про початок беатифікаційного процессу приймається не раніше ніж через п’ять років після смерті кандидата. Однак Папа може с воїм рішенням скоротити або взагалі скасувати цей термін. 
Після прийняття рішення в єпархії створюється ініціативна група, завдання якої є збір матеріалів про життя кандидата та свідоцтв про посмертні чуда, що відбулись за його заступництвом. Якщо чуда стосуються оздоровлення від хвороб, вони повинні бути підтверджені спеціальною лікарською комісією. Ініціативною групою призначається  постулатор, тобто той,  хто представлятиме кандидатуру майбутнього блаженного як на єпархіальному рівні так і, пізніше, а Апостольській Столиці.
Другиим етапом є єпархіальний процес, в ході якого єпископ і спеціальна комісія розглядають зібрані матеріали, і, у разі позитивного вердикту, передають їх до Ватикану.
Наступний етап відбувається у  Ватикані і є являє собою  подобу судового процесу, на якому розглядаються доводи як прихильників так і противників беатифікації даного кандидата, і якщо завершується на його користь, справа передаеться на розгляд  ватиканської Конгрегації у справах святих.
Остаточне рішення про причислення слуги Божого до лику блаженних приймає Спадкоємець Апостольського Престолу.