Новий одяг для нового Папи
Багато хто побоюється, що конклав буде довгий, оскільки кожен кардинал має приблизно однакові шанси стати Папою.
Після Святої Меси у своїй титулярній церкві Сан-Франческо-а-Ріпа кардинал Норберто Рівера Каррера з Мексики сказав: «На конклаві голосують не журналісти. Голосують кардинали». Його слова підкреслюють, що конклав може ощасливити нас сюрпризом, і що існує висока ймовірність того, що жоден із кардиналів, часто згадуваних пресою, не стане новим Папою.
Справді, сьогодні шанси кожного з кардиналів бути обраним високі як ніколи. Джанфранко Свідеркоскі, колишній віце-директор ватиканської газети «L’Osservatore Romano», заявив: «Традиційно кардинали поділялись на два протилежні табори – тих, що бажали продовжувати пособорний курс на реформи, підштовхуючи Церкву до колегіальності, й тих, що намагалися пригальмувати це підштовхування, пробуючи надати римському централізму нових форм. Сьогодні ця дискусія не така поляризована, і категорії «консервативний» або «прогресивний» (перенесені в церковне середовище з політики) є невдалими для пояснення подій, що відбуваються».
Це підтверджується присутністю кардинала Хосе Луїса Антоніо Тагле в Колегії кардиналів та циркуляцією його імені як людини, здатної бути Папою. Бенедикт XVI високо цінував Тагле ще з тих пір, коли він був членом Міжнародної теологічної комісії, яку очолював тоді ще кардинал Ратцінґер. З іншого боку, кардинал Тагле є одним із прибічників т.з. Болонської школи, яка дивиться на II Ватиканський Собор з позиції «герменевтики розриву» і вважає, що Собор перервав поступовий хід історії й Традиції Церкви.
Бенедикт XVI , з іншого боку, вже під час перших своїх заяв як Понтифіка запропонував протилежний підхід – «герменевтику продовження». Він наполягав, що реформи, запропоновані Собором, були глибоко закорінені в Традиції Церкви та приймали її, замість відкидати в сторону.
Отже, кардинал Тагле виглядає як «прогресивний», якщо брати до уваги його співпрацю з Болонською школою – але його участь у роботі Міжнародної теологічної комісії може означати його консервативність. Звідси питання: до якої саме школи мислення та богослов’я він належить?
Довгий конклав?
Згідно з о. Джіно Беллері, священиком, який провів у Ватикані близько 50 років життя, серед кардиналів помітне певне сум’яття. Він сказав: «Жоден з них не представляє якоїсь конкретної позиції, і жоден не відповідає умовам компромісного кандидата. Я боюся, що на нас чекає затяжний конклав.»
Одним із найдовших конклавів останнього століття був конклав 1963 року. У кардинала Джованні Баттіста Монтіні не було справжнього суперника, проте одразу після оголошення про смерть Папи Йоана XXIII певна кількість кардиналів зібралась у Римі для проведення попередніх неформальних зустрічей. Це стривожило кардинала П’єтро Чіріачі, який заявив: «Якби результат конклаву був відомий заздалегідь, не було б цього несподівано швидкого прибуття іноземних кардиналів до Рима».
Конклав 1963 року виявився більш напруженим, ніж очікувалося. Після четвертого голосування кардинал Монтіні вже хотів встати і зняти свою кандидатуру. Врешті, він цього не зробив і був обраний на шостому голосуванні.
Яким буде цей конклав у відсутність поляризації думок та явного харизматичного лідера?
Покійний кардинал Джузеппе Сірі, який брав участь у чотирьох конклавах, казав: «Папа народжується на конклаві».
Це безумовно так, сьогодні навіть більше, ніж будь-коли.
Андреа Гальярдуччі, National Catholic Register
Переклад: Антон Герасименко, СREDO
фінансово.
Щиро дякуємо!
