Церква вважає гріх смертельно небезпечним духовним захворюванням, яке можна порівняти з такими фізичними хворобами, як рак, СНІД, або з наркотичною залежністю.
Особливість цього духовного захворювання полягає в тому, що сама людина свідомо і добровільно вводить його в себе – як і в разі використання наркотиків. Спочатку людина відчуває задоволення, але потім незрима сила послідовно руйнує людський організм і, зрештою, – знищує його…
Фізичне захворювання може привести до одного з двох наслідків – до ослаблення організму (навіть в разі повного лікування), або до смерті (при повній зневазі до лікування). Подібним чином гріх руйнує наші глибокі внутрішні стосунки з Богом, спустошує наш духовний світ. Він діє, як отруйний плід: через деякий час після куштування проявляє свою незриму отруту. Наслідком цього стає часткова або повна втрата духовного здоров’я. При цьому можуть виникати серйозні ускладнення, що вимагають тривалої реабілітації.
Богословською мовою ці наслідки гріха, які, залежно від міри його тяжкості, можуть мати як тимчасовий, так і вічний характер, визначаються як “кара”. Таким чином, гріх може приводити до духовної смерті, тобто до повної втрати здатності спілкуватися з Богом. В цьому випадку людина потрапляє в безодню неймовірної самітності, в пітьму повного безглуздя свого існування. Якщо людина йде з життя в такому стані, ми говоримо про її вічну смерть, про те, що називають пеклом.
Індульгенція (або відпуст) – це форма духовної реабілітації, яку Церква з материнською турботою пропонує своїм дітям, які отримали духовні рани внаслідок власного гріха. Сповідь, під час якої відбувається відпущення гріхів, можна порівняти з медичним втручанням, завдяки якому вдається перемогти хворобу. У цьому таїнстві людина, визнаючи загрожуючу їй небезпеку, отримує від Бога дар зцілення. Проте хвороба завжди залишає якісь сліди. Ті, хто не бере цього до уваги, повинні розуміти, що такий ослаблений духовний імунітет надалі може стати причиною серйозних ускладнень і подальших важких захворювань. Кожен, хто хоче відновити свої духовні сили за допомогою отримання індульгенції, повинен чітко виконати певні умови:
1) Він має бути внутрішньо вільний від пристрасті до гріха. Це – найбільш суттєва умова, що передбачає не лише зобов’язання приступити до таїнства сповіді, якщо совість обтяжена гріхом, але і справжню і постійну потребу душі бути вільною від всякого гріха.
2) У нього має бути бажання і намір (інтенція) скористатися даром індульгенції – різновиду духовного лікування, яке пропонує Церква.
3) Він повинен виконати добру справу (часто символічну), вказану Церквою, з якою пов’язаний дар індульгенції: наприклад, це може бути певна молитва, відвідини певної церкви, паломництво, відвідини хворих або ув’язнених.
Мета індульгенції
Християнин, який бажає отримати дар індульгенції і виконає поставлені умови, може бути впевнений, що в цьому процесі повного відновлення духовних сил йому допомагає дієва молитва його братів і сестер, які вже знайшли спасіння, і особливо – клопотання Божої Матері і святих. Святі моляться за нього Духу Божому, який є справжньою Скарбницею Церкви. Святий Дух, сходячи на людину, згладжує всі “шрами”, що виникли в результаті гріха, і дає нові сили для вірного перебування людини з Господом.
Індульгенція – це цілюща благодать Духа Святого, яку людина знаходить при дотриманні певних умов. Отже, метою отримання індульгенції є отримання духовної здатності любити Бога всім серцем своїм, всією душею своєю, всіма силами своїми, а ближнього свого – як самого себе… В деяких людей створюється помилкове уявлення про те, що індульгенція – це щось формальне, що для її отримання досить виконати деякі умови або зовнішні розпорядження. Але насправді індульгенція – це форма справжнього духовного лікування, завдяки якому наша воля прагне до дійсного блага, а наш розум точніше визначає і вибирає справжню істину. Індульгенція – це засіб для глибшого духовного навернення, для зміни нашого менталітету, при якому світський спосіб мислення заміщається євангельським.
Різновиди відпусту (індульгенції)
Індульгенція буває частковою і повною.
I. Частковий відпуст (індульгенція)
Часткову індульгенцію отримують в двох випадках: 1) після виконання справи, з якою Церква пов’язує часткову індульгенцію; 2) при спробі отримати повну індульгенцію; якщо не всі умови для її отримання виконані, віруючому дають лише часткову індульгенцію.
Існує чотири різновиди діянь, з якими пов’язане отримання часткової індульгенції:
Молитва.
Людина, яка сумлінно виконує свої обов’язки, мужньо переносить життєві труднощі і в надії спрямовує свої думки до Бога, внутрішньо волає до Його допомоги, отримує часткову індульгенцію;
Служіння.
Людина, яка керуючись вірою, в дусі милосердя віддає саму себе або свої блага на користь братам, що мають потребу, отримує часткову індульгенцію;
Умертвлення.
Людина, яка в дусі євангельського покаяння від чого-небудь стримується для отримання Царства Небесного, отримує часткову індульгенцію;
Свідчення.
Людина, яка в особливих обставинах щоденного життя приносить свідчення віри, отримує часткову індульгенцію.
II. Повний відпуст (індульгенція)
Повна індульгенція пов’язана з особливими вимогами:
1) Після здійснення сповіді людина має бути повністю вільна від пристрасті до будь-якого (навіть найдрібнішого) гріха. Вона повинна уникати будь-яких бажань, що перечать волі Божій і щиро прагнути посвятити своє життя Богові.
2) В неї має бути твердий намір отримати повну індульгенцію.
3) Вона повинна приступити до Святого Причастя.
4) Їй слід молитися в наміреннях Святійшого Отця (тобто в тих наміреннях, в яких Папа молиться за всю Церкву, окремі спільноти вірних і окремо за певних людей).
До Папи має бути синівське відношення, і їм належить підтримувати його Апостольське Служіння. При цьому сама молитва може бути довільною – наприклад, “Отче наш” або “Радуйся, Маріє”, і т.д.
Справи, за виконання яких можна отримати повну індульгенцію в будь-який день: спів Акафісту або канону Пресвятої Богородиці (Paraclisis): “Багатьма спокусами…”; Поклоніння Пресвятим Дарам (що триває, щонайменше, півгодини); благочестиве здійснення Хресної Дороги; читання Розарію Пресвятої Богородиці; благочестиве читання Святого Письма (щонайменше, протягом півгодини); відвідини у формі паломництва однієї з чотирьох Патріарших базилік в Римі, а також читання в них молитов “Отче наш” і “Вірую”.
III. Ювілейний відпуст (індульгенція)
Ювілейна індульгенція – це повна індульгенція, і отримати її можна у тому числі за справи, з якими в звичайний час зв’язана лише часткова індульгенція. Умови здобуття індульгенції залишаються такими ж. У Святий Рік можна отримати ювілейну індульгенцію за здійснення молитов, за допомогу бідним і потребуючим і за здійсненні умертвлення:
1) Молитва. Можна отримати ювілейну індульгенцію: а) за участь в Службі Божій в Ювілейній церкві; б) за участь в Поклонінні Святим Дарам, в утрені, вечірні, Хресній Дорозі, молитві Розарію або іншому богослужінні в Ювілейній церкві; у) за присвячення в цій церкві деякого часу благочестивим розважанням, що завершуються: молитвами “Отче наш”, “Вірую ” і якою-небудь молитвою в честь Пресвятої Богородиці. Ці молитви не пов’язані з молитовними наміреннями Святійшого Отця; їх слід читати окремо, оскільки вони є умовою отримання індульгенції. Повну індульгенцію можна отримати також без зв’язку з ювілейною церквою в разі щоденного (щонайменше, півгодинного) читання Святого Письма, а також прийняття папського благословення “Граду і Світу” (“Urbi et Orbi”).
2) Допомога потребуючим, або “паломництво до Христа, присутнього в ближніх”: а) відвідини братів, що потребують допомоги (хворих, ув’язнених, самотніх і т.д.); при цьому необхідно проявляти самовідданість і не шкодувати часу; б) активна участь в релігійно-суспільних заходах, здійснення пожертвувань на потреби дітей-сиріт, бездомних, біженців і т.д. в) діяльність на благо спільноти: різні форми служіння в парохії, в релігійних рухах, співтовариствах; г) всілякі особисті жертви: служіння іншим людям своїми знаннями, здібностями, пробачення ближнім їх боргу, матеріальна допомога.
3) Покаяння і умертвлення. Для отримання ювілейної індульгенції необхідно: а) хоч би один день утриматися від вживання алкоголю, куріння сигарет і т.д.; б) в який-небудь день постити і заощаджені таким чином гроші жертвувати на потреби бідних і голодних; в) в дусі покаяння утримуватися від дозволених задоволень (маються на увазі ті форми розваг, до яких у людини є особлива пристрасть, – наприклад, перегляд телепередач, слухання легкої музики або ведення довгих пустих розмов); г) участь в покаяльному паломництві.
IV. Індульгенція протягом звичайного церковного року
Справи, за які можна отримати повну індульгенцію в певні дні протягом року:
– 1 січня – за благочестиве читання або спів в церкві або каплиці гімну “О, Сотворитель, Дух, прийди…” просячи сили Божої на весь рік;
– під час тижня молитов за єдність християн – за участь в будь-яких заходах, присвячених цьому тижню, і в завершальному богослужінні;
– у Великий Четвер – за благочестиве читання після Служби Божої Згадки Тайної Вечері перед виставленими Святими Дарами гімну: “Цю Тайну Пресвяту…” (“Tantum ergum”);
– за благочестиву участь в Поклонінні Святому Хресту під час літургії Великої П’ятниці;
– в Надвечір’ї Пасхи – за урочисте оновлення обітниць Хрещення згідно формулі, встановленій Церквою;
– під час торжества П’ятидесятниці – за благочестивий спів (або читання) гімну “О, Сотворитель, Дух, прийди…”;
– під час торжества Пресвятого Тіла і Крові Христа – за благочестиву участь в процесії Євхаристії;
– в свято Пресвятого Серця Ісуса – за молитву присвячення себе і всього людства Пресвятому Серцю Ісуса: “О Ісус милосердний…”;
– під час свята Свв. апостолів Петра і Павла – за благочестиве використання культового предмету, благословенного Святійшим Отцем або єпископом, одночасно із сповіданням віри в довільній формі;
– 2 серпня (престольне свято в каплиці Порціункула в Ассижі) – за благочестиве читання молитов “Отче наш” і “Вірую” при відвідинах катедрального собору або парохіяльної церкви;
– 1-8 листопада – за благочестиві відвідини кладовища і молитви за померлих;
– 2 листопада, в день Поминання всіх померлих вірних – за відвідини церкви або каплиці і читання молитов “Отче наш” і “Вірую”;
– в торжество Христа-Царя – за молитву присвячення всього людства Ісусові Христу, Цареві світу;
– 31 грудня – за спів в церкві або в каплиці гімну: “Тебе, Бога, славимо…” в подяку за отримані протягом року благодіяння.
Інші можливості отримання індульгенції
Інші справи, що дають можливість отримати повну індульгенцію:
– прийняття благословення Святійшого Отця “Граду і Світу” (“Urbi et Orbi”);
– участь в торжествах, пов’язаних з повсюдно проголошеним днем покликань, в день хворих, або в інших подібних справах;
– в річницю власного хрещення – оновлення обітниць хрещення згідно формулі, встановленій Церквою;
– в день присвячення сім’ї Серцю Ісуса або Святому Сімейству – благочестиве читання встановленої молитви перед образом Пресвятого Серця Ісуса або Святого Сімейства;
– участь в богослужінні Євхаристії при завершенні конгресу Євхаристії;
– благочестива участь в процесії Євхаристії;
– участь в духовних вправах (принаймні, протягом 3 днів);
– перед загрозою смерті (Церква рекомендує священикам, щоб під час уділення таїнств людям, яким загрожує смерть, вони завжди давали також спеціальне благословення з повною індульгенцією.
Якщо ж біля віруючого, якому загрожує смерть, немає священика, Церква теж дає йому цю індульгенцію, якщо лише віруючий приймає відповідне рішення і за життя читає які-небудь молитви. В цьому випадку Церква позбавляє його від трьох умов, зазвичай потрібних для отримання повної індульгенції, і пропонує для її отримання використання розп’яття або хреста. Цю індульгенцію можна отримати і в тому випадку, якщо цього дня віруючий вже отримав повну індульгенцію);
Індульгенція також дається за:
– відвідування катедрального собору в свято свв. апп. Петра і Павла або в престольне свято, або в день літургійного свята Катедри св.ап.Петра (22 лютого); в день освячення Латеранської базиліки (9 листопада), 2 серпня (при цьому слід читати молитви “Отче наш” і “Вірую”);
– відвідування храму, що має особливе значення в масштабах єпархії, країни або світу, в престольне свято; раз на рік в день, вибраний самим віруючим
– в разі, якщо він бере участь в груповому паломництві до цього храму і читає молитви “Отче наш” і “Вірую”;
– відвідування парохіяльного храму в престольне свято і читання молитов “Отче наш” і “Вірую”;
– відвідування храму в річницю освячення самого храму або його вівтаря, що супроводиться читанням молитов “Отче наш” і “Вірую”;
– відвідування храму або каплиці, в яких до закінчення року з дня беатифікації або канонізації здійснюються торжества на честь нових святих або блаженних (при цьому слід читати молитви “Отче наш” і “Вірую”);
– відвідування храму або каплиці в дні літургійної пам’яті засновників інститутів посвяченого життя і товариств апостольського життя, що супроводиться читанням молитов “Отче наш” і “Вірую”;
– участь в Службі Божій, що здійснюється з нагоди ювілею 25, 50, 60 або 70-ої річниці рукоположення в священики або ювілею 25, 40 або 50-ої річниці рукоположення в єпископи;
– прийняття Першого Причастя або супровід інших, що приймають Перше Причастя;
– участь в першій Службі Божій рукоположенного священика;
– під час єпархіального Синоду – благочестиві відвідини храму, в якому проходить Синод, і читання там молитов “Отче наш” і “Вірую”;
– одноразово – під час пастирського візиту – за присутність при священнодіянні, яким керує особа, що здійснює візит.
Повну індульгенцію можна отримати раз на день. Її не можна отримати повторно, навіть якщо людина в той самий день зробить вчинки, за які передбачено отримання індульгенції. Виключення складає лише випадок загрози смерті, при якому того ж дня індульгенцію можна отримати повторно.
О. Григорій Цьорох Католицький Оглядач
фінансово.
Щиро дякуємо!
