В інтерв’ю виданню Civilta Cattolica Папа сказав, що «Церква повинна зцілювати рани та зігрівати серця». У розмові, публікація якої займає 30 сторінок, Папа Франциск розповів про себе, про своє розуміння Товариства Ісусового, про роль сучасної Церкви. Він говорив про пріоритет пастирської роботи і порушив різні аспекти євангельської проповіді.
Проте журналісти, як це часто буває, перекрутили його слова і спростили зміст. Сьогодні вранці світові та українські видання рясніли заголовками, що «Папа Римський розкритикував позицію Церкви щодо абортів та сексуальних меншин». Слова Папи жодним чином не розходяться з традиційним ученням Церкви, з яким можна ознайомитися в Катехизмі Католицької Церкви.
Що ж насправді сказав Папа в інтерв’ю виданню Civilta Cattolica? На запитання о. Спадаро про пастирський підхід до таких ситуацій, як розлучення і гомосексуалізм Святіший Отець мав своє слово.
Ось що відповів Папа Франциск на запитання о. Спадаро про пастирський підхід до таких ситуацій, як розлучення і гомосексуалізм.
«Ми повинні сповіщати Євангеліє на всіх дорогах, проповідуючи Добру Новину про Царство і зцілюючи, також і нашою проповіддю, кожен вид хвороби чи рани. У Буенос-Айресі я отримував листи від гомосексуалістів. Вони «зранені соціально» і кажуть, що Церква їх завжди засуджувала. Але у Церкви немає таких намірів. Повертаючись із Ріо-де-Жанейро я сказав: якщо гомосексуаліст має добру волю і шукає Бога, я не маю права його засуджувати. Тим самим я повторив сказане в Катехизмі. Релігія має право висловлювати свою думку в ім'я служіння народу, але Бог у Творінні наділив нас свободою: духовне втручання в особисте життя неможливе. Одного разу мені поставили провокаційне питання, чи я схвалюю гомосексуалізм. А я відповів питанням на питання: «Скажіть: коли Бог дивиться на гомосексуаліста, Він з любов'ю схвалює його існування чи з осудом його відштовхує?» Потрібно завжди брати до уваги особистість. Тут ми входимо в таємницю людини. Бог супроводжує людей по життю, і ми теж повинні супроводжувати, враховуючи їхній стан. Потрібно супроводжувати з милосердям. Тоді Святий Дух підказує священикові правильні слова».
І далі: «У цьому велич Сповіді: в оцінці кожного випадку окремо, у розпізнаванні того, що краще для людини, яка шукає Бога і Його благодаті. Сповідальниця – не катівня, а місце милосердя, де Господь спонукає нас робити найкраще, на що ми здатні. Візьмемо ситуацію з жінкою, у якої за спиною зруйнований шлюб і зроблений у цьому шлюбі аборт. Потім вона вийшла заміж удруге і живе спокійно, народивши п'ятьох дітей. Аборт лежить у неї на совісті важким тягарем, і вона розкаялася. Вона хоче продовжувати жити по-християнськи. Як чинить сповідник?»
«Ми не можемо наголошувати тільки на питаннях аборту, одностатевих шлюбів і використання контрацепції. Це неможливо. Я про це не так часто говорив, як мені дорікали. Але ж про це слід говорити в певному контексті. У кінцевому рахунку, позиція Церкви відома, а я – син Церкви, і немає потреби говорити про це без кінця».
За матеріалами: Католицький Оглядач
фінансово.
Щиро дякуємо!
