Під заголовком «Папа не хоче, щоб ми були “забальзамовані”» ватиканська щоденна газета «L'Osservatore Romano» за 28 листопада 2013 р. представляє реакцію міжнародної преси на перше папське напоумлення «Радість Євангелія».
«Людина, яка не є переконаною, впевненою, закоханою, ентузіастом, — нікого не переконує. У питанні євангелізації Папа робить ставку насамперед на заразливу радість», пише Себастьєн Майяр, коментатор французької «La Croix». Він підкреслює аспект радості. «У серці свого Апостольського напоумлення, проголошеного у вівторок 26 листопада в Римі, Папа вмістив те, що старається осягнути».
У схожому дусі написана вступна стаття Домініка Грейнера «Церква-поза-мурами», опублікована у тому само виданні: «З силою вказуючи на вади нинішнього світу, як, наприклад, економіку, “яка вбиває”, провадячи до виключень та суспільних нерівностей, Франциск робить це з переконанням, що Церква першою має взяти на себе відповідальність за вказування шляху до істинного щастя й радості, яких багато хто прагне, не знаходячи їх. Власне, Церква має вийти поза свої мури, аби вслуховуватися в ці очікування й пропонувати своє послання».
Достатньо було би «перший сторінок, від яких голова йде обертом», коментує Джан Гвідо Веккі на шпальтах «Corriere della Sera» у статті під назвою «Енцикліка про навернення папства».
«Франциск, — пише Луїджі Аккатоллі в тій само газеті, — керує Римську Церкву до пригод: ми зрозуміли це вже після обрання ним імені, а тепер маємо проголошення документа».
«Evangelii gaudium» подібне до Францискового «I have a dream», пише Джон Аллен-мол. на сторінках «National Catholic Reporter». Напоумдення розпочинається з мрії, «на перший погляд видавалось би, що є чимось винятковим. Текст доходить до нас із уже відомими нам виразами “простонародної” мови Папи. В іншому місці Франциск підкреслює факт, що “Церква не є митною установою”. Хоч він і не представляє повного проекту реформи, та виходить за межі самих лише пропозицій, даючи виразні вказівки Альтернатива, застерігає Франциск, не є приємною. “Не живеться краще, втікаючи від інших, переховуючись, відмовляючись ділитися, боронячись перед даванням, замикаючись у зручностях”, пише він. “Це ніщо інше як повільне самогубство”».
Ліам Молоні у «Wall Street Journal», у статті «Папа Франциск критикує економічну нерівність у місійному маніфесті» звертає увагу на критику «поверхової і наївної довіри» до вільного ринку, відданого його власним механізмам, які надто часто сприяють «культурі відкинення», що трактує людей як предмети для використання і створює «нову невидиму тиранію, інколи віртуальну». Також і Заказі Гольдфарб та Міхель Бурштейн у «Washington Post» коментують засудження ідолопоклонства щодо грошей. Натомість Сінді Вуден («Catholic News Service») підкреслює ті фрагменти, де йдеться про дооцінення жінки у лоні Церкви.
Іспанське щоденне видання «La Razón» викладає життєвий шлях Папи Берґольйо в 10 пунктах (автор Дарія Менора), підкреслюючи оригінальність, стиль і програмний характер документу.
За матеріалами: deon.pl
фінансово.
Щиро дякуємо!
