За три місяці Україна пройшла більший шлях дозрівання, ніж за 23 роки Незалежності. Янукович зумів об'єднати українців на Заході, Центрі та частково Півночі держави. Від Ужгорода до Полтави. Після втечі колишнього президента з України почався новий виток подій… Схід і Південь України, який більш пасивно спостерігав за подіями в центрі Києві, зараз переживає свої випробування на віру, єдність, патріотизм і зрілість.
Так уже склалося, що людей на Сході і Півдні ми сприймали як таких собі проросійських. І бачимо, як ми помилялися! Ми й мріяти не могли, що там виходитимуть багатотисячні мітинги, на яких скандуватимуть: «Слава Україні! Героям Слава!», «Донецьк – це Україна!». Наші побратими в цих регіонах раптом відчули, що можуть втратити цілісність своєї країни. А ще гірше – їх змусять до братовбивчої війни. На жаль, ще важко спрогнозувати, коли і як завершиться агресивне вторгнення Путіна в Україну, але ми точно знаємо, що Путін завершує справу Януковича – на Сході та Півдні. Адже, як відомо, ніщо так не єднає людей, як відчуття спільної загрози.
Україна раптом прозріла…
Цікаво, що подорослішання громадян України відбулося без загальновизнаного лідера, не має якихось етнічних чи конфесійних особливостей. Ця солодка парочка – Янукович-Путін – зуміла поєднати українців, росіян, євреїв, кримських татар, поляків, угорців… а також православних, католиків, мусульман…
“ У Києві ми три місяці спостерігали, як люди, які ніколи не молилися в повсякденному житті, робили це спільно зі священиками щодня на Майдані. Учора ми спостерігали це… в Донецьку
Тепер можемо стверджувати напевне, що політична нація народилася, громадянське суспільство постало. Церкви зробили перший, але потужний крок до об’єднання. А ще головніше – люди відчули на своєму серці Слово Боже, яке на кожному зібранні звучить з вуст отців наших.
У Києві ми три місяці спостерігали, як люди, які ніколи не молилися в повсякденному житті, робили це спільно зі священиками щодня на Майдані. Учора ми спостерігали це … у Донецьку. Учорашній мітинг на Донбасі зібрав більше від десяти тисяч людей, які вийшли сказати, що вони за єдність своєї Батьківщини, що їм не потрібен «захист» агресора Путіна. І мітинг розпочали молитвою!
Греко-католицький священик отець Василь Пантелюк, який служить у Донецьку понад 20 років, мав честь відкрити цей мітинг молитвою і благословенням.
– Після чого, – розповів отець Василь, – усі конфесії спільно молилися і говорили Боже Слово, яке заселяло в людських серцях мир. Люди в Донецьку виступають за добро разом з усім світом. Донецьк сьогодні, я б сказав, об’єднався у вірі та єдності.
Та перед самим мітингом представники всіх традиційних Церков України та релігійних спільнот мали зустріч з Головою Донецької обласної державної адміністрації Сергієм Тарутою.
Нашу Церкву представляв Донецько-Харківський екзарх Степан (Меньок) та отець Василь Пантелюк.
“ На зустрічі з паном Тарутою всі представники конфесій заявили, що підтримують цілісну і неділиму Україну
– Зустріч відбулася за ініціативи пана Тарути,– розповів отець Василь. – Він просив, щоб духовні особи благословили його на добру працю, на служіння донеччанам. Тим самим він засвідчив свою платформу: що він є позапартійна людина і хоче виправити ті помилки, які були допущені за минулі роки. Пообіцяв, що дбатиме про потребуючих та знедолених людей, підніме економіку регіону.
На зустрічі з паном Тарутою всі представники конфесій заявили, що підтримують цілісну і неділиму Україну. І, звісно, виступають проти агресії Путіна, який штовхає Україну і Росію на братовбивчу війну.
– Зараз ситуація виглядає досить нестабільною, але це в основному через людей, яких завозять із Росії, – каже священик.
А звідки ви знаєте, що їх завозять із Росії?
Ми всі тут це знаємо. Вони приїжджають автобусами, потягами, зокрема з Ростова-на-Дону та Москви.
…У Донецьку люблять усіх людей і всіх поважають. Донеччани не піднімають чужоземний прапор над державними установами, це роблять чужоземці.
Учора це був один із найбільших мітингів у Донецьку. І цей мітинг був за неподільну, єдину Україну.
Було дуже багато молодих людей. Ми дуже раді, що вони хочуть оновленої України, реформ, нормального життя. Щоб багатства України йшли на благо народу, а не окремих груп людей.
І взагалі донеччанам відкрилися очі, що робив Янукович з країною і Донецьким регіоном.
“ У Донецьку дуже чутливе питання мови і воно вимагає мудрого вирішення
Зараз народ як ніколи вимагатиме від влади прозорості, люстрації і щоб влада працювала на благо всієї країни.
Люди хочуть більше влади на місцях. Зокрема, у Донецьку дуже чутливе питання мови і воно вимагає мудрого вирішення.
Чого сьогодні прагне Донецьк, за вашими спостереженнями?
Донецьк хоче мирного, спокійного життя. Саме цього хоче Донецьк. І ще Донецьк вірить у те, що він звільнився від кайданів гріха Януковича і його посіпак. Люди це теж відчували. Вони так і не відчули ніякого «покращення життя». Корупція полонила всі сфери нашого життя, у тому числі й на Донбасі.
Що кажуть люди, які раніше голосували за Януковича?
Вони відчувають розчарування. Через пропаганду, яка йде з російських телеканалів, деякі люди справді бояться, що до них із Заходу приїдуть якісь «бандерівці», тому потрібно, щоб Путін їх врятував, але таких людей мало.
«Свобода для всіх націй» – таке є сьогодні гасло Донбасу
Усі хочуть відчувати свободу, правду, справедливість. Саме це я чую від людей, спілкуючись із ними.
«Свобода для всіх націй» – таке є сьогодні гасло Донбасу. І ми, як релігійні діячі, намагаємося, щоб люди не вживали слова «бандерівці», «тітушки», щоб ніхто нікого не ображав.
Прагнемо, що під час цього Посту ми пережили розкаяння і прощення. Звісно, люди, які вчинили жахливі злочини, повинні бути покарані. Але все одно ми їх мусимо пробачити.
Кожен з нас пережив цей період по-своєму. Хтось не міг ні спати, ні їсти… Хтось просто плакав. Я ось три дні беззупинно плакав, як хлопців убивали. У мене сльози самі текли. Це діти всієї України. Наші діти.
З українського суспільства вийшов великий гріх і ми мусимо зараз у ньому розкаятися.
…Церква теж зараз мусить багато працювати, щоб вибудовувати в українському суспільстві духовні фундаменти.
Зброя не може змінити наші серця. Тільки Бог може це зробити. І Господь обов’язково це зробить, як тільки ми відкриємо свої серця.
Оксана Климончук, Департамент інформації УГКЦ
фінансово.
Щиро дякуємо!
