Кінематографічний переказ історії Ноя Дарена Аронофського без сумніву сколихнув людей.
Тим часом поки кілька рецензій як релігійних, так і не релігійних дали фільму високі оцінки, багато християн (євангелістів і католиків) не так захопливо відреагували.
Один видатний католицький блогер і кінооглядач висловився, що «Ной» «приголомшливо жахливий» й «найтупіший фільм за останні роки». Більшість релігійних критиків скаржились, що фільм надто динамічний і відходить від сюжету книги Буття через усілякі фантастичні елементи відомої історії, які відволікають. У розпалі цих дискусій і без сумніву частково через них, «Ной» зібрав 44 мільйони доларів у перший уїк-енд показу.
Як на мене, «Ной» – це найкраща інтерпретація у вигляді сучасного кінематографічного мідрашу на біблійну історію. Мідраш був надзвичайно популярним в часи давнього Ізраїлю, він вміщував творчі розробки часто запасних біблійних оповідань. Зазвичай вони досліджували психологічні мотивації головних героїв і додавали художні сюжетні лінії, нових персонажів тощо. У стилі мідрашу Аронофський фільм зображує чимало додаткових біблійних елементів, як розмова Ноя з його дідом Мафусаїлом, армію розлючених чоловіків, які прагнуть пробитися на ковчег, свого роду снодійне, що заколисує тварин на кораблі й найбільш відомі (чи радше найбільш незнані досі) грішні янголи, котрі перетворилися на кам’яних монстрів. Ці останні герої не настільки фантастичні й випадкові, як може здатися на перший погляд. У Бутті розповідається, що Ноєва історія розгортається в часи Нефілімів, що дослівно означає «тих, хто впали» й зазвичай такими називали «велетнів». Крім того в апокрифічній книзі Еноха Нефілімів називали «охоронцями», що згадується у гімні «Охоронці й святі». У «Ної» Аронофського кам’яні велетні мають ті ж імена.
Найважливіше те, що цей сучасний мідраш успішно вписується в біблійну логіку Ноєвої історії. Перше, що кидається у вічі – це однозначна згадка про Бога, усі головні герої звертаються до «Творця». Друге – цей Бог-Творець не присутній, як далека сила й також сліпо не ототожнюється з Природою. Швидше він зображений як активна й розважлива особистість, яка бере участь у справах світу, який він створив. Третє – люди зображені грішними, й їхні гріхи змушують страждати увесь світ.
Дехто, з релігійних критиків «Ноя» відшукали тут світську й екологічну ідеології на задньому плані, що могло призвести до демонізації людства, але саме Буття нагадує про ганебні вчинки людей, прочитайте уважно історії про Каїна й Авеля та про Вавилонську вежу. Зображення у фільмі знищення природи індустріалізацією не настільки яскраве, як, наприклад, у «Володарі перснів» Толкіена. Четверте – це те, що головний герой фільму послідовно уникає власного комфорту й особистих схильностей, а шукає й слідує за Божею волею. В момент емоційної кульмінації, коли Ной збирався вбити власних онучок, керуючись тим, що Бог хоче знищити людську расу, він вмить змінює свою думку, коли стає зрозуміло, що Бог навпаки хоче відродити людство. Важливо звернути увагу на те, що Ной залишається цілеспрямованим не щодо власної волі, але щодо бажання й цілі Бога. Бог, творіння, провидіння, гріх, послух, порятунок: не погано як для грандіозної голлівудської кінострічки!
У фільмі також є невелика сцена, де показано як члени Ноєвої сім’ї присипляють тварин певними пахощами. Усьому світові це нагадує кадило з ладаном, яким священики розмахують навколо вівтаря. Переконаний, що цього не планувалося в режисерському задумі, але цей образ наштовхнув мене на порівняння Ноєвого ковчега з Вселенською Церквою. В час морального й духовного занепаду, коли первісний водний хаос, з якого Бог сотворив світ, перетворюється у помсту, Творець посилає рятівну операцію, величезний човен, на якому мікрокосмос Божого порядку буде збережений. Згідно з отцями Церкви, це і є мета й призначення Церкви – бути рятівним острівцем в епіцентрі грішного світу, де проголошується Слово Боже, правильно Йому поклоняються, і де впорядковане людство живе у справедливості й любові. Так само, як Ноєв ковчег зберігає насіння нового творіння, так і Церква покликана продукувати життя, яке зберігається для оновлення світу.
І якщо Аронофський «Ной» здатен (навіть підсвідомо) запропонувати цю істину, тоді він вартий вашої уваги!
Преподобний Роберт Баррон:, Word on Fire
Переклад: Вікторія Рудич, СREDO
Читайте також інші відгуки на цей фільм:
фінансово.
Щиро дякуємо!
