Єпископ-помічник Кам’янець-Подільської дієцезії РКЦ Радослав Змітровіч згадує про візит до Апостольських порогів, здійснений єпископатами України.
У коментарі для CREDO владика Радослав розповів про свої враження від візиту, про зустріч з Папою Франциском та Папою-емеритом Бенедиктом XVI.
— Це візит до «порогів» святих Петра і Павла. Зустріч із цими «колонами» Церкви у місці, такому важливому для їхнього життя та історії віри. Це також зустріч із Петром сьогодення, тобто для нас — із Папою Франциском. А зустріч із Петром означає також численні зустрічі в різних конгрегаціях Апостольського Престолу, бо ж усі ці Папські ради і конгрегації діють у рамках послуги Апостола Петра. Також цей візит означає буття разом нас, наступників апостолів, кого Бог вибрав для служіння в Україні. Це буття разом означало також і спільні богослужіння у головних базиліках Вічного Міста.
Дуже характерною для нашого візиту була велика зацікавленість тим, що відбувається в Україні. Чи не при кожній нагоді нас просили розповісти про те, що тут діється, що ми переживаємо. Видно було, що всі співчувають і стараються бути з нами, моляться за нас і намагаються надавати підтримку. Було так багато жестів солідарності! Також ми мали дуже гарну зустріч із пані Тетяною Іжевською, послом України при Апостольському Престолі. З того, що вона говорила, складався образ близькості Апостольського Престолу до України у ці важкі часи.
Під час візиту нас слухали, але й ми теж слухали, дивилися і «торкалися вселенськості» Церкви. У Римі ми зустрічали зацікавлених тим, що ми переживаємо; ми натомість могли побачити, що подібні драми війни і насильства діються у багатьох місцях світу. Це зміцнювало нас у переконанні щодо універсальності місії, яку Бог нам довірив: місії спасіння людини.
Зі Святішим Отцем ми були на спільній зустрічі, в якій брали участь усі єпископи РКЦ. Наші брати греко-католики мали свою осібну зустріч. Папа нас слухав уважно, і вочевидь ми говорили про те, що діється в Україні, говорили про війну. Він висловив думку, яку вже не раз можна було почути з його вуст, що, на його переконання, ми — свідки третьої світової війни. Його надзвичайно дивує і болісно вражає жорстокість. Ми бачили Отця, який переживає за нас, переймається світом, що довкола нас. Батька, який хоче вирішувати конкретні проблеми. Він просив залишити йому список конкретних справ, якими він хоче зайнятися.
Я мав нагоду їхати разом із Папою в ліфті, бо ми мешкали у Домі св. Марти, де мешкає і Святіший Отець. Сказав тільки дві фрази. Одна стосувалася дотримання Мінських угод. Папа відповів щось на кшталт «ну, власне», а його обличчя і постава тіла виражали, як сильно він живе тим, що відбувається у нас, і як він цим переймається.
Зустріч із папою-емеритом Бенедиктом XVI для мене особисто була чи не найкращою подією тих днів. Бачити гарне обличчя вислуженого папи, сповнене миру, доброти і радості, — це було істинне свято. Зустріч наша була коротка, поки Бенедикт вийшов на прогулянку, але в моє серце запала дуже глибоко. Він не висловлювався щодо ситуації в Україні, ми просто відчули його близькість, розуміння, солідарність і молитву.