У кафедральному соборі Флоренції, споглядаючи на фрески куполу святині та образ «Ecce Homo», що є центром усієї композиції, Папа Франциск роздумував над гуманізмом, котрий найповніше можна зрозуміти і відкрити у Христі.
Саме такою була тема V Національного З’їзду Італійської Церкви, що відбувся у столиці Тоскани; своїми думками Святіший Отець поділився, виступаючи перед зібранням у вівторок, 10 листопада 2015 р. Понтифік наголосив, що гуманізм має осягнути «центральність у Христі», адже саме у Ньому можемо розгледіти риси справжньої людини. Основами християнського гуманізму, який походить від людської природи Божого Сина, він назвав покору, безкорисливість та блаженство, заохочуючи разом зі св. Павлом плекати «ті самі думки в собі, які були й у Христі Ісусі» (пор. Флп 2, 5).
Звернення Святішого Отця не оминули увагою також й українські ЗМІ, повідомляючи, що Папа Римський Франциск закликав Католицьку Церкву припинити чіплятись за консерватизм та фундаменталізм, шукаючи відповіді на проблеми, з якими зустрічається Ватикан. Про це Понтифік заявив на «конференції у Флоренції», йдеться у повідомленні.
Ось як повідомляють (або перекладають) про цей «заклик» офіційні ватиканські джерела: «Перед обличчям бід та проблем Церкви даремно шукати розв’язки у консерватизмах та фундаменталізмах, у реставрації застарілих поведінок та форм, які навіть з культурної точки зору втратили здатність бути значущими». Цілком очевидно, що Главу Католицької Церкви цікавлять проблеми Церкви, не лише Ватикану. «Християнська доктрина це не закрита система, нездатна викликати запитання та сумніви, вона — жива, вміє занепокоїти та надихати», — веде Святіший Отець. За його словами, реформа Церкви не має нічого спільного з пелагіанізмом та не вичерпується черговими планами зміни структур, але означає «прищепитися та вкоренитися у Христа та піддатися проводові Святого Духа». Глава Католицької Церкви насправді закликає зірвати із «фундаменталізмами», вказуючи однак на чию користь ми маємо це зробити. Не слід боятись, адже Папа Франциск запрошує усю Церкву спиратись на фундамент, яким є Христос: «За благодаттю Божою, даною мені, я, мов мудрий будівничий, поклав основу, а інший на ній будує. Нехай же кожний вважає, як він будує. Іншої бо основи ніхто не може покласти, крім покладеної, якою є Ісус Христос», — читаємо у Першому посланні до Коринтян (1 Кор 3, 10‑11). А перед тим, як говорити про спокуси, що загрожують Церкві сьогодні та ймовірні переміни, він довго роздумує над природою Божого Сина — того-таки «фундаменту» нашого життя.
Маємо змогу вкотре побачити, що необхідність реформ у Католицькій Церкві обговорюють особи, яких ці зміни торкатимуться найменше. До того ж, вони у якісь мірі впливають на формування образу спільноти, до якої ми належимо; а також Папи як людини, котра її очолює. Здається, ми вкотре маємо змогу переконатись, що повідомлення наших ЗМІ про події життя Римо‑Католицької Церкви нагадують дитячу гру у «зіпсований телефон». Правила пам’ятаємо.