Інтерв’ю

Джованна Броджі: «Міф Росії (та її літератури) досі вельми живучий»

19 Листопада 2015, 16:16 1771
Джованна Броджі

Джованна Броджі, співупорядниця книжки «Тарас Шевченко. З царських казематів до українського пантеону» побувала в Києві та Львові з презентаціями. Розмова з нею — про Шевченкову творчість та про україністику в Італії.

Цьогоріч у Мілані вийшла співупорядкована Вами книжка про Шевченка. На яку аудиторію Ви орієнтувались?

— Десять років тому я почала викладати українську літературу в Міланському університеті. Доти я займалася епохою Середньовіччя й бароко, а про нову українську літературу майже нічого не знала, тож довелося багато вчитися. Складно починати читати Шевченка, коли погано знаєш контекст, у якому він творив. Я взялася за книжку Івана Дзюби «Тарас Шевченко» (2005), яка саме тоді вийшла, і це було для мене відкриттям. Спочатку я думала: таку книжку слід перекласти італійською й видати. Але потім зрозуміла, що для італійської публіки краще, аби Шевченка представляла людина не з України, щоб була дистанція й розуміння того, що саме варто читачам пояснити детальніше.

Читаючи поезію Шевченка разом зі студентами, розповідаючи про його життя, я бачила, на чому краще зупинитися, що слід пояснювати додатково. Добираючи поезії Шевченка [для книжки], я намагалася дати студентам ті, які показують його універсальним поетом, а також ті, де звучить італійський інтертекст (наприклад, коли читаєш «Сон», де Шевченко говорить про підземелля в кайданах, то стає ясно, що йдеться про пекло, — тут прямий зв’язок із Данте. Відомо, що Шевченко знав твір Данте). Ось так, на підставі лекцій, виросла ця книжка.

— Які аспекти вона висвітлює?

— Більша частина книжки — це Шевченкові вірші: в оригіналі та в моєму перекладі італійською. У першому розділі Оксана Пахльовська розглядає головні ідеї Шевченкової творчості. Для цього вона пояснює становище в тодішній Україні, яка перебувала поміж Сходом і Заходом; зупиняється на Шевченкових ідеях свободи й гідності кожної людської істоти, а також на ідеях республіканізму, революціонізму, які живили в той час прогресивну європейську думку; показує Шевченкову чутливість до всіх пригнічених народів. В іншому розділі Оксана Пахльовська розглядає, як Шевченко трактував релігію взагалі та християнство зокрема, як він бачив зв’язок між Богом, милосердям і любов’ю. Співупорядниця пише про боротьбу добра (Бога) проти зла — з позицій Шевченка.

Розділи мого авторства — це переважно інтерпретації Кобзаревих поезій, їх пояснення. Я намагалася показати італійському читачеві еволюцію Шевченка протягом життя — адже він починає ще зовсім молодим, і протягом років (навчання, заслання, крізь усе життя, сповнене гірких подій) його письмо змінюється: на рівні і тем, і стилю.

Я також наголошую на тому, що робить Шевченка як національним, так і універсальним поетом. Акцентую на релігійних ідеях Шевченка, які вважаю дуже оригінальними й модерними для того часу. Останній розділ я присвятила темі Шевченка й Гоголя, де пишу про важливість Гоголя для Шевченка, про спільні теми їхньої творчості. Говорю також і про суттєву відмінність між ними: Гоголь не вважав українську мову такою, що має право на самодостатнє існування; натомість Кобзар був переконаний, що кожна людина має право висловлюватися рідною мовою і кожен народ має право на власну літературу.

— В чому полягає оригінальність релігійних ідей Шевченка? І що, на Ваш погляд, робить його універсальним поетом?

— На мою думку, це релігійність, яка промовляє до будь-якої людини, що має етичне чуття, адже це релігія неінституціоналізована, це не релігія панівних верств. Це релігія універсальна, релігія, яка страждає, співчуває, яка чутлива до простих людей. Друге — Шевченко, звісно, був націоналіст, але він виступав за права всіх народів: не тільки українського, а також за права людини взагалі. У нього в центрі — людина. Якщо порівнювати його з Міцкевичем, то Міцкевич, мабуть, більш національний, менш універсальний поет (хоча бував у багатьох країнах), ніж Шевченко. Для Міцкевича Польща була Христом народів і, з одного боку, він розглядав її як жертву, що йде на ешафот заради свободи всіх народів, але при цьому для нього Польща важливіша за інші народи. У Шевченка інакше: вищих народів немає, усі мають рівні права на самовизначення.

Розкажіть, будь ласка, про Ваших студентів.

— Ось уже рiк я не викладаю, на пенсії. Переважно мої студенти були італійці, русисти, полоністи, які відвідували деякі курси з україністики. Після Помаранчевої революції, коли Україна стала дуже популярною, до нас приходили й германісти, й романісти, і студенти інших спеціальностей, не пов’язаних зі слов’янською культурою. Часом це були ті, в кого коханий або кохана були з України, і вони хотіли знати більше про країну, з якою в них пов’язана романтична історія. Це небагато людей: якщо на русистиці навчаються близько 300 студентів, то лекції про Україну відвідували близько 15 осіб. Утім, ці люди були дуже зацікавлені — тепер дехто з них став чудовим науковцем. Наприклад, Марія Ґрація Бартоліні викладає тепер у Мілані. Спершу вона написала книжку про творчість Сковороди, потім займалася творчістю Юрія Тарнавського і написала про нього. Дослідниця розглядала Тарнавського не лише на тлі Нью-Йоркської групи, а й у контексті всього європейського екзистенціалізму. Зараз Марія Ґрація пише роботу про українське бароко. Інший мій студент на ім’я Алессандро Акіллі — також уже доктор, він писав дисертацію про Василя Стуса у контексті російської та німецької поезії. Зараз я бачу, що інтерес до України зростає, чи не щомісяця в Італії відбувається якийсь захід на тему України. Іноді бувають і сварки, бо приходять російські шовіністи й починають кричати, мовляв, Україна фашистська держава.

Взагалі, треба сказати, що італійська публіка відкрила Україну тільки у 1980-х роках, доти це був просто Радянський Союз. У 1930-х роках, за Муссоліні, був рух проти Радянського Союзу, тож у журналах з’явилися статті про історію України, переклади з української літератури, а після 1937 року це припинилося, й майже ніхто після того вже не думав про Україну окремо. Потім для розуміння України багато зробила польська «Солідарність» і загалом Польща — починаючи з 1980-х років, вона робить це і сьогодні.

— Книжка «Україна. 20 років незалежності» видана нещодавно. У вступі до неї згадано про Майдан, але статті написані у 2012-2013 роках. Ви мали вагання, чи варто ці статті публікувати, чи варто їх оновлювати?

— Ні, я не мала жодних вагань. Я вважала, що ці статті дуже добре показують, якою Україна була за часів Януковича, й пояснюють, чому вибухнув Майдан. Ця книжка зібрала статті багатьох науковців, які добре знаються на темі України: серед них — Симоне Белецца, Міхаель Мозер, Михайло Мінаков, Оксана Пахльовська, Сергій Плохій, Юрій Щербак, Анна Вероніка Вендланд, Євген Захаров, Мирослав Маринович, Олександр Мотиль, Надія Трач, Марко Павлишин, Максим Стріха та інші. Статті показують Україну в роки Незалежності в усій палітрі: тут ідеться про закордонну політику, політику в галузі освіти, енергетичну залежність, права людини, релігійне життя, Чорнобиль, мову й ідентичність, літературний канон, проблеми історичної пам’яті тощо. Між іншим, то видавництво мало вагання перед виданням цієї книжки   зважаючи на Революцію гідності, там казали, що книжка не буде актуальна. А я вважала інакше і зараз думаю, що мала рацію. Між іншим, один з авторів, доктор Михайло Мінаков — філософ, викладач Києво-Могилянської академії, — дає статті з цієї книжки для своїх студентів на опрацювання.

— Якими темами Ви займаєтеся зараз?

— Пишу розділ про літературу Київської Русі від Х до XIV століття для книжки «Історія української літератури» — це проект, фінансований ЄС, а його керівник — Григорій Грабович. Книжка збере статті авторів із різних країн. Спершу вона вийде англійською мовою, а потім деякими іншими: німецькою, французькою, італійською — можливо, з певними доповненнями, які стосуються зв’язків української літератури саме з тими іншими літературами. Україністика непогано розвинена у США, але слід розвивати україністику і в Європі — і це дуже складно.

— У чому складність? Бракує науковців, читачів — чи політичної волі керівників ЄС на розвиток україністики в Європі?

— З обох цих причин. Дуже мало фахівців здатні працювати в галузі української культури й історії. Всі університети Західної Європи суттєво зменшили фінансування гуманітарних факультетів, особливо що стосується іноземних мов і культур (а так звані «малі мови / літератури» політикам узагалі малоцікаві). Це помітно і в Італії. Крім того, міф Росії (та її літератури) досі вельми живучий, упередження щодо України досі працюють, економічні інтереси діють на користь того, щоби співпрацювати радше з Росією, ніж із країнами Східної Європи. Ця проблема стосується не лише України, а й інших слов’янських країн. Навіть така важлива країна, як Польща, з її багатою культурою, що здавна пов’язана із західноєвропейськими культурами, мало представлена в університетах, на книжкових ринках (порівняно небагато польських авторів перекладені західноєвропейськими мовами), у театрах, у кінотеатрах… Однак Польща як держава, з усіма її інституціями, які діють і всередині країни, і назовні, принаймні працює над своїм іміджем. Велика проблема України — та, що її посольства ніколи серйозно не залучалися в ширення інформації про українську культуру для закордонної публіки, а коли й намагаються щось зробити, то не можуть ухопити інтереси західних споживачів.

— Наостанок: чим усі ці роки Вас надихає Україна, що саме живить Ваш інтерес до неї?

— Україна цікавить мене тому, що вона дуже різнорідна, різноманітна; її ніколи не маєш у руках, вона як журавель у небі: здається, що вже схопив — а раптом щось таке трапляється, що розумієш: ні, є щось іще, чого ти досі недозрозумів.

 

Довідка: Джованна Броджі (Giovanna Brogi) — італійська україністка. Директорка Інституту мов та літератур Східної Європи Міланського університету, член президії Міжнародного комітету Славістів, член Міжнародної асоціації медієвістів, президентка Італійської асоціації українознавчих студій. Від 2003 року — іноземний член НАН України, від 2011 — почесна професорка Національного університету «Києво-Могилянська академія», а від 2013‑го — Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Цьогоріч у Мілані вийшла співупорядкована Джованною Броджі книжка «Taras Ševčenko. Dalle carceri zariste al Pantheon ucraino» («Тарас Шевченко. З царських казематів до українського пантеону»). Авторки шевченкознавчих статей у цій книжці — Оксана Пахльовська (вона ж і співупорядниця) й Джованна Броджі, Шевченкові вірші — у перекладах італійською Джованни Броджі.

Джованна Броджі також співупорядкувала (разом із Оксаною Пахльовською, Джованною Сієдіною й Мартою Дичок) книжку «Ukraine. Twenty Years after Independence. Assessments, perspectives, challenges» («Україна. Двадцять років незалежності. Оцінки, перспективи, виклики») (Рим, 2015). Книжка зібрала статті учасників міжнародної конференції, яка відбувалася в Римі влітку 2012 року.

Анастасія Левкова, ЛітАкцент  

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

МІСЦЕ

Італія
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Venture Miksi sinun kannattaa ehdottomasti peittää lautasellinen ruokaa yöllä: Muista nämä keittiön taikauskot Noki on helppo pestä pois liedeltäsi: kokeile näitä hyväksi havaittuja puhdistusmenetelmiä Kaalin versot kasvavat isoiksi ja vahvoiksi: muista tämä hoito Yksinkertainen temppu, jolla saat pidettyä tuoreet hedelmät keittiössäsi pitkään.Laita tämä päälle Puutarhurin niksi siitä, miten herukoita voi parhaiten lisätä Avattu suolakurkku on turvassa homeelta: muista tapa suojata suolakurkkuja Slovakiassa kävi hyvin huonosti.Nämä ovat maailman onnellisimpia maita Sinulla on sitä keittiössäsi, mutta et tiedä, että se on yksi terveellisimmistä mausteista.Se suojaa sydäntä ja tukee vastustuskykyä Keittiösi tuoksuu aina hyvältä: 5 niksiä kokeneilta emänniltä Munakokkelista tulee hämmästyttävän herkullista: noudata 3 yksinkertaista sääntöä Onko slovakkeja uhkaamassa uusi vero? Maksaa valtiolle tilisiirroista ja pankkiautomaattinostoista Pannukakut paistuvat mukavan rapeiksi: kokeile lisätä tätä ainesosaa taikinaan Pasta kiehuu kiinteäksi ja mehukkaaksi: muista, miten ruokalaji keitetään oikein Charlotte kypsyy täydellisen mureaksi ja maukkaaksi: muista 3 tärkeintä kokin salaisuutta Hikitahrat vaatteissasi eivät jätä jälkiä: kokeile tätä nestemäistä jauhetta Mikä ilmastointilaite sopii kotiisi: muista nämä asiantuntijoiden vinkit Cât rezistă ouăle de țară vs.de cumpărat la frigider? Când nu mai trebuie consumate Miten valurautaiset keittotasot puhdistetaan tehokkaasti Hirssipuuro kiehuu ihanan mureaksi ja herkulliseksi: muista nämä niksit Miten kokeneet emännät pesevät rasvaa kylmässä vedessä: muista 3 yksinkertaista temppua Miksi kokeneet emännät pakastavat leipää: muista nämä hyödylliset kulinaariset niksit Älä heitä kertynyttä muovipulloa pois: 10 tilannetta, joita voit käyttää kotona ja keittiössä Miksi tieltä löytyneitä rahoja ei kannata noutaa: viisi vaarallista seurausta Miten puhdistaa kylpyamme nopeasti: 6 tapaa käyttämällä kansanhoitoa Miten muuten käyttää paperiliittimiä: käsityöläisemännät ovat keksineet 9 uutta tapaa kotiin ja keittiöön Valkosipuli lopettaa kellastumisen: muista nämä 3 tehokasta hoitoa Älä heitä vanhoja muoviastioita pois: 9 tapaa käyttää niitä kotona ja keittiössä Kylpyamme pääsee nopeasti eroon kalkista: muista nämä 2 puhdistusliuosta WC-kulho lakkaa vuotamasta vettä: muista tämä vianetsintämenetelmä Et itke sipulia: kolme tapaa käsitellä epämiellyttävää haittaa Miksi riisivettä ei tarvitse kaataa pois: 4 tapaa käyttää sitä kotona Älä heitä vanhaa paistinpannuasi pois: 5 mielenkiintoista käyttötarkoitusta kotitaloudessa Älä heitä vanhoja tavaroita pois: 8 esinettä, jotka tulevat tarpeeseen kotona ja keittiössä Perunan säilyvyys pitenee: Näin säilytät perunat oikein tasaisissa olosuhteissa Näin muut ovelat emännät käyttävät mikroaaltouunia: 12 vinkkiä kotiin ja keittiöön Hoover kestää paljon pidempään: miten laitetta ei saa käyttää siivouksen aikana Laattojen välissä olevat rikkaruohot häviävät: kokeile tätä ruiskutusliuosta Uunin luukku kiiltää valkoisena: yksinkertainen liuos poistaa nopeasti rasvan ja saostumat lasista Miksi kokeneet puutarhurit eivät istuta auringonkukkaa vihannespuutarhaan: Kasvi vaikuttaa negatiivisesti maaperään Miten muut tajuavat emännät käyttävät vanupuikkoja: 6 hyödyllistä kauneus- ja kotitalouselämän hakkeria Lasit eivät enää huurru: 5 todistettua tapaa shampoon ja saippuan avulla Käytä sitruunahappoa keittiön ulkopuolella: 4 hyödyllistä kotitalouden lifehackia Froteepyyhkeistä tulee poikkeuksellisen herkkiä: kirjoita ylös näiden pesuliuosten koostumus Älä heitä vanhaa lapiotasi pois: 8 tehokasta tapaa käyttää sitä kotona ja maaseudulla Mitä jokaisen kokin tulisi tietää: 4 yleisintä virhettä keittiössä Tuholaiset eivät koske sipuliisi: muista tämän puutuhkaliuoksen koostumus Omenahillo maistuu tavallista paremmalta: muista tämä maukas karpalolisäys Miksi kokeneet puutarhurit eivät istuta lintukirsikkaa talon lähelle: vahingoittaa hedelmäpuita ja vihannespuutarhaa Miten muuten kokeneet kotiäidit käyttävät muovipulloja: 5 tapaa kotiin ja mökille Aamiaisruoat, jotka pitävät sinut virkeänä koko päivän, on nimetty Kanafileestä tulee hämmästyttävän herkullista: kokeile lisätä ruokaan tämä kastike PERFEKTNÍ těsto na veškeré pečivo, které není třeba hníst: Recept mám od slavného pekaře, peču už jenom z něj! Pečení bude vzdušné a křehké: pamatujte na základní pravidlo přípravy těsta Nalévám obyčejné SALKO s ořechy a dělám to na každou oslavu: výsledek vás potěší (RECEPT)! Tyto přísady v kávě z ní dělají jed.Většina Slováků ji tam dává Domácí hnojivo na ibišek je lepší než to z obchodu.Vyrábím ho ze tří ingrediencí.Sousedé mi závidí mou zahradu Odtrhněte několik listů a vložte je pod těsnění.Problém zmizí a pračka bude jako nová Jak ochladit byt v horkém počasí? Ani nápad otevřít okna! Odstraňte jednu věc Nevylévejte vodu po uvaření brambor: 3 užitečné způsoby, které využijete doma i v kuchyni Nejen levandule.Tyto rostliny zaženou komáry z vašeho balkonu Palačinky se upečou pěkně křupavé: zkuste přidat tuto přísadu do těsta Přidejte do vody a vaše okna budou zářit jako nová Mají také 40 květů a kvetou nepřetržitě půl roku: Pěstitelka nejkrásnějších orchidejí prozradila, jak získat takovou nádheru! V horkém počasí nastavte termostat na „pět“.Čeká vás příjemné překvapení Proč byste si měli na noc rozhodně přikrýt talíř s jídlem: pamatujte na tyto kuchyňské pověry Proč zkušené hostitelky zmrazují chléb: pamatujte na tyto užitečné kulinářské triky Těstoviny se uvaří pevné a šťavnaté: nezapomeňte, jak pokrm správně uvařit Mrkev bude sladká a velká: pomůže jí jednoduché hnojení Bez klimatizace se byt rychle ochladí: pamatujte na těchto 5 účinných pravidel Míchaná vajíčka budou úžasně chutná: dodržujte 3 jednoduchá pravidla Knedlíky se při vaření nerozpadají: pomůže jedna lžíce této přísady Takto se připravuje ovoce ke zmrazení.Nebude se lepit ani drolit Jak najlepiej zagęścić gulasz? Zapomnij o ziemniakach, TO jest o wiele lepszy sposób! Irytują Cię nowe plastikowe nakrętki do butelek? Oto prawdziwy powód, dla którego nie można ich rozdzielić! Jedz garść dziennie, a twoje jelita będą działać jak nowe.Słowacy o tym zapominają Krem francuski: Niesamowicie lekki i delikatny, pasuje do każdego deseru!