Коментуючи для порталу «FIRST THINGS» зустріч Святішого Отця з Патріархом Кирилом, архиєпископ Борис Ґудзяк (УГКЦ) зазначив, що «християни та всі люди доброї волі щиро радіють, коли брати роблять крок назустріч».
Ієрарх вважає «найбільшим скандалом» усілякі поділи, що виникають серед послідовників Христа: саме це «підриває свідчення християн сьогодні», а також демонструє «ігнорування» слів нашого Господа: «Щоб усі були одно, як ти, Отче, в мені, а Я в тобі, щоб і вони були в нас об’єднані; щоб світ увірував, що Ти мене послав» (Йн 17, 21).
Як і багато спостерігачів, архиєпископ Ґудзяк заначив, що за часів правління Володимира Путіна, здобуваючи підтримку влади, Російська Православна Церква «приносить у жертву свою профетичну місію» — покликання бути пророком у сучасній дійсності.
Владика вказує на певну «асиметрію», що характеризує зустріч двох пастирів. Адже Папа Франциск сьогодні — духовний лідер мільярда католиків, моральний авторитет для своєї пастви і для багатьох людей у світі. Натомість Московський Патріарх досі намагається здобути моральний авторитет у пострадянському російському суспільстві. Рейтинги Патріарха у суспільстві набагато нижчі, ніж у президента Путіна, а Церква виконує радше «маргінальну роль», зауважує архиєпископ Ґудзяк. У Росії лише 2 % населення відвідують богослужіння у неділю; це менше, ніж у найбільш секуляризованих країнах Європи. Статистичні дані стосовно абортів, алкоголізму та наркоманії, натомість, тут найвищі у світі. Отже, за всіх «прагнень захищати християнство», спроби президента Путіна й Патріарха Кирила прищеплювати християнський стиль життя у російському суспільстві, здається, не приносять бажаних результатів, підкреслює владика Борис.
Знову ж таки, Папа, який закликає до миру, зустрінеться з Патріархом Кирилом, який сповідує національно-еклезіальну концепцію «руского міра» — ідеологію російської військової агресії на Сході України. Схоже, Папа хоче дати можливість Московському Патріархові висловити нову позицію стосовно війни в Україні та порвати з образом підпори російського колоніалізму. Україна виразно заявляє сьогодні: вона — більше не колонія великої імперії; важливо, аби й РПЦ сприйняла політичний та церковний курс української держави.
Понтифік — гарант сопричастя католицького світу. Московський Патріархат — частина православного світу, який усе ще намагається віднайти православну єдність; відносини між Москвою та Константинополем перебувають у стані постійної напруженості. РПЦ вважається найбільшою серед православних Церков, проте архиєпископ Ґудзяк нагадує: більше половини цієї «пастви» мешкає в Україні; до того ж вірні православної Церкви тут вимагають незалежності від Москви, зокрема на тлі трагічних подій на Донбасі, адже сприймають їх також як війну проти них самих. Владика Борис схильний вважати саме православних України найчисельнішою православною спільнотою у світі.
Він також переконаний, що найважливіша зустріч у діалозі між православ’ям та католицизмом відбулася 1964 року: саме тоді вперше зустрілися Папа Павло IV та Патріарх Костантинопольський Афінагор І. Зустрічі між Паріархами та Понтифіками відбувалися регулярно протягом майже півстоліття: у Римі, Єрусалимі та Константинополі, однак ніколи на Кубі. Коментуючи вибір місця проведення цієї зустрічі, владика зазначає: Папа Франциск укотре демонструє своє «смирення» — він вирушає на «територію іншого», позаяк деякі росіяни досі скеровують на Острів Свободи свої сповнені ностальгії за втраченим СССР погляди (там мрія про соціалістичне світле майбутнє має шанси здійснитися); саме цю імперію, здається, так старанно намагається відроджувати Президент Росії сьогодні ціною політичних зусиль та людських жертв.
Папа вкотре на ділі висловлює безумовну готовність до зустрічі та діалогу. У листопаді 2014 р. Святіший Отець у відповідь на запрошення Патріарха зустрітися заявив: «Поїду, куди скажете!», і він дотримується слова. Слід також зазначити, що Понтифік на Кубі вдруге за останні п’ять місяців. Ця зустріч також виразно демонструє, що Папа Франциск у Рік Милосердя продовжує нести послання про безмежну любов Бога мільйонам людей, які чекають на нього у Мексиці, й тому одному, що чекає на нього в аеропорту Гавани. Архиєпископ Ґудзяк переконаний: Папі не потрібно (та, мабуть, він і не буде) забагато говорити. Що ж приготував Святіший Отець? Прості слова та промовисті жести, які й здобули визнання і пошану всього світу. Він як завжди говоритиме від імені убогих та покинутих, висловить страждання й сподівання всього людства.
За матеріалами: FIRST THINGS
фінансово.
Щиро дякуємо!
