Дорогі читачі та читачки CREDO, з нагоди 8 березня ми зробили для вас підбірку матеріалів про цей день.
Балада про Жінку, або Серенада підстаркуватого менестреля
І мрія начебто справді почала здійснюватись. Якось у «нєудобозабиваємому»** царстві призначили один День у році, коли, згідно з державним декретом, усім належалося любити Жінку. Що ж, Жінка була вдячна і за це, але виявилося, що той день якось пов’язаний із Кларою Цеткін, а тому з падінням того царства на декрет було накладено ідеологічне табу.
_________________________________________________________
8 березня: це цікаво знати
8 березня за григоріанським календарем – 67 день року. До кінця року залишається 298 днів.
Відомо, що своєю появою Міжнародний жіночий день завдячує Кларі Цеткін. З її ініціативи, секретаря Міжнародного жіночого секретаріату, на Міжнародній конференції жінок-соціалісток у Копенгагені в 1910 р. прийняли рішення про святкування Міжнародного жіночого дня.
Однак чому саме день 8 березня став символом жіночої боротьби за свої права?
_________________________________________________________
8 Березня – свято феміністок і комуністок чи наше теж?
Від дитячого садочка знаємо, що до цього дня слід приготуватися – щось підписати, намалювати або наклеїти, плюс тюльпан і вперед! Ну, звісно ж, якщо це садочок, то ще й віршик – «Кращої на світі/мами я не знаю…». У школі це вчительки і однокласниці, потім однокурсниці, подружки, співробітниці, дружини і решта жіночої братії. І так триває по сей день. Отже, добре це чи погано? Вже чую: «це комуністичне свято… я такого не святкую… що з тих квітів, краще б ті чоловіки тверезі додому приходили…»
_________________________________________________________
Я не святкую 8 березня
Слухаючи вчора проповідь священика про те, чому Церква не вважає міжнародний жіночий день – великим жіночим святом, я зловила себе на думці, що я також не святкую 8 березня. Не чекаю з нетерпінням ранкових квітів і подарунків саме цього дня, не зітхаю полегшено, що нарешті саме в цей день мені не доведеться прибирати в квартирі чи мити посуд, і мало того, останніх кілька років не дозволяю святкувати своєму колективу, так як це у нас зазвичай заведено.
_________________________________________________________
Червоний день календаря
Ранок. Чоловік (син, брат, батько – зайве викреслити) готує сніданок, ставить на підвіконня підсніжники та дарує парфуми (колготки, косметику, мобільний телефон – зайве викреслити). Звісно, сніданок виявляється найгіршим в році, бо ж вищезгадана особа чоловічої статті не здатна зготувати щось більше, ніж пересолену яєшню. На подаровану косметику у тебе виявляється алергія, а колготки – неймовірно потворного землистого відтінку. Проте ти з чарівною посмішкою й без найменшого невдоволення цілуєш вищезгадану особу чоловічої статті й дякуєш за турботу й увагу.
_________________________________________________________
Віддайте мені тюльпан!
Почну з того, що моя бабуся – не феміністка-лібералка, а мої мама і тітка – не соціалістки. Це, щоб все було по-чесному, адже збираюся писати про підозрілу в багатьох колах дату, про Восьме. Як тільки його не називають – фактично від «відьомського шабашу» до «маніфесту свободи» і «псевдосвята». Суперечки гарячі, але як бути християнкам? Соромитися чи посміхатися, коли отримують квітку або листівку того злощасного дня?
_________________________________________________________
фінансово.
Щиро дякуємо!
