У цю неділю в католицьких храмах на заклик Папи Франциска збиратиметься грошова допомога для України. Про цю акцію —розмова з єпископом-помічником Харківсько-Запорізької дієцезії Яном Собілом.
— Як сприйняли в Україні заклик Папи про збір допомоги для вашої держави?
— Позитивно. Дуже багато людей зараз бідують, як у зоні бойових дій (Донецьк, Луганськ), так і на території, де живу я (Запоріжжя, Днупропетровськ, Харків). Утім, це стосується всієї України, оскільки біженців багато. Ця допомога дає надію тим, кому дуже тяжко.
Наскільки мені відомо, допомога буде призначена насамперед для дітей, людей похилого віку, хворих, тих, хто постраждав під час обстрілів. Папа Франциск хотів, аби допомога була скерована як до тих, хто живе на території України, так і тим, хто живе на не контрольованій Україною території, тобто у Донецьку, Луганську та прилеглих районах.
Ми хочемо розподіляти гуманітарну допомогу незалежно від віросповідання. Не зважаючи на те, хто які ідеї поділяє, хто чию сторону прийняв — усе це в цьому разі не має значення. Важливо надати допомогу всім потерпілим!
Думка Папи — бути солідарним із тими, хто опинився у скрутному становищі. Сподіваємося, що ця допомога посприяє нам у процесі примирення, прощення одне одного. Це для нас важливо.
— Ви зовсім недавно були разом з Апостольським нунцієм Клаудіо Ґуджеротті на Донеччині. Чим там зараз живуть католики?
— Ми приїхали туди у Велику П’ятницю, провели там суботу і неділю. Служили Навечір’я Пасхи. Католиків було більше ста чоловік. Вони дуже вдячні нунцієві за слова вітання від Папи Франциска.
Багато хто плакав. Люди очікують, що Папа допоможе їм здобути надію в цей складний час. Вони розраховують, що Церква допоможе подолати цю глибоку політичну кризу, зуміє допомогти знайти шляхи примирення, і почнеться новий час.
Нунцій так безстрашно їхав до Донецька, ніби там живуть його рідні брати і сестри. Він їхав із великим прагненням та любов’ю. На мою думку, Папа задоволений своїй посланцем.
— Екселенціє, окрім фінансової допомоги, чого Україна очікує від цієї акції?
— Очікує, що відбудеться зближення. Цей проект Папи Франциска здійснюватиметься і в Донецьку, і на території, контрольованій Україною. Ми хочемо показати, що турбота Церкви — це людина, і по той, і по інший бік протистояння. Двері її відчинені для всіх. Думаю, що цей проект матиме велике значення у ділі екуменізму, продовжуючи те, що почалося в Гавані. Допомога Папи буде передана всім віруючим, і це вписується в програму об’єднання, прощення. Це вписується у програму Ювілейного Року. Сподіваюся, що переможе Боже Милосердя, яке є єдиною надією та єдиним виходом у цій складній ситуації.
— Що Ви хотіли б сказати російським католиками, які також братимуть участь у зборі коштів для України?
— Ми просимо про молитву, щоби ця акція принесла благословенні плоди. Коли є гроші, лукавий не спить. І хоч би як цю допомогу розподілити, завжди хтось буде незадоволений. Треба молитися, щоби ця акція принесла реальну допомогу тим, хто потребує найбільше. Щоб вона дала надію всім віруючим, показала, що Церква солідарна з ними. Сьогодні ми допомагаємо Україні, а завтра, може, католики України будуть готові допомогти комусь іншому. Дух солідарності в молитві перетворюється в духа солідарності у матеріальній допомозі.
Я би хотів просити наших братів-католиків у Росії, щоб вони у молитві пам’ятали нас, католиків України. Ми пам’ятаємо про всіх католиків, православних, протестантів, усіх людей доброї волі в Росії. Тому що Бог — Отець усіх людей.
Михаїл Фатєєв, Gaudete