Важливо, щоби чоловік знав, хто він

«Чоловік не виконає зріло і відповідально жодного зі своїх завдань доти, доки він не буде знати, хто він і яка його природа», — говорить о. Марек Дзєвєцкі

Марта Яцукевич:

 — Отче-докторе, чому це так важливо, щоби чоловік знав, хто він?

О. Марек Дзєвєцкі:

— Це важливо з тієї очевидної причини, що тільки той, хто знає, хто він і для чого живе, також знає, які його завдання, критерії зрілості, ідеали і прагнення, якими варто слідувати. Точне відкриття і розуміння власної ідентичності є специфічним завданням для людей, тому що, на відміну від тварин, ми можемо думати і наділені свідомістю свого власного існування. Чоловік, який не відкрив правду про те, хто він, не зможе відкрити правду про сенс свого власного існування. В результаті він прирече себе на те, що ним буде керувати тіло, інстинкти та емоції, тобто на підпорядкування цим сферам людяності, які ми виявляємо на ранніх стадіях розвитку, і які — на відміну від сфери моральної, духовної, релігійної та суспільної — голосно нагадують про свої потреби. Творець допомагає нам зрозуміти нашу власну таємницю. Він пояснює, що створив людину на свій образ і подобу: «Тож сказав Бог: «Сотворімо людину на Наш образ і на Нашу подобу» (Буття 1, 26). Чоловік не виконає зріло і відповідально жодного зі своїх завдань, поки він не буде знати, хто він і яка його природа.

— Всупереч видимості, це не просте завдання…

— Це правда. Багато сучасних чоловіків мають серйозні проблеми з пізнанням власної природи і розумінням власної ідентичності. Перешкодою є унікальність людини по відношенню до інших живих істот, а також недосконалість і обмеженість людського пізнання. Найбільшу небезпеку становлять крайні інтерпретації людської натури. Перша крайність —  це переконання, характерне для більшої частини чоловіків і, як правило, явно не деклароване, що немає ніякої істотної різниці між людиною та тваринами. У пізнанні власної природи чоловіки, які потрапляють в цю крайність, бачать в собі, в основному, те, що тілесне, інстинктивне, імпульсивне, обумовлене законами природи. Все більше сучасних чоловіків вважають, що вони схожі на тварин, за винятком того, що вони знаходяться на трохи вищому еволюційному рівні, ніж тварини. Такі чоловіки вважають, що наша свобода лише уявна, і що вони повинні підпорядкуватися тілу або емоціям. Вони стверджують, що не в стані контролювати свої інстинкти або імпульси, зокрема, сексуальний потяг. Вони вважають, що в цій області не повинні зобов’язувати будь-які моральні норми. На думку цих чоловіків, слід керуватися сексуальною «орієнтацією», а подружня вірність ані можлива, ані необхідна.

— Які інші ризики для чоловіків, як результат неправильного пізнання себе?

— Про одну загрозу я вже сказав. Вона полягає у зведенні людства до природи тварин. Друга крайність — це переоцінка власних можливостей людини. Саме це є сутністю первородного гріха, тобто, першої ідеології, яку винайшла людини. У Книзі Буття ми читаємо: «Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: «Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю?» І відповіла жінка змієві: «З плодів дерева раю ми можемо їсти, але з плодів дерева, що в середині раю, Бог сказав: Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, щоб вам не померти». І сказав змій до жінки: «Умерти не вмрете! Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло». І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, і він з'їв» (Бут 3, 1-6). Цей образний біблійний опис пояснює нам, що вже перші люди придумали ідеологію, яка в наш час вважається піком раціоналізму і прогресу. Вони вирішили, що без допомоги Бога «зірвуть» плід з дерева добра і зла, тобто, без Божої допомоги точно визначать, що добре для них, а що погано, і що вони самі стануть рівним Богу. Людська історія підтверджує, що наслідком цієї самої архаїчної ідеології є визнання зла добром, а людина ставиться на місце Бога. Чоловіки частіше, ніж жінки, схильні некритично сприймати подібні вигадки про те, що людина рівна своєму Творцеві.

— Поставити себе на місце Бога — рано чи пізно виявляться згубним. Хіба це не початок шляху, який веде до самотності, розчарування, загубленості?

— Так відбувається, тому що людина може бути щасливою тільки як людина, а не тоді, коли не відрізняє себе від тварин або від Бога. Велика частина чоловіків до такої міри спотворюють правду про себе, що намагаються поєднати ці два крайні погляди. Є такі чоловіки, які стверджують, що в тілесній сфері істотно не відрізняються від тварин, але в області мислення та рішень трактують себе так, ніби є непогрішимим Богом. Отже, в результаті вони стверджують, що в сфері тілесній повинні робити те, що їм «говорять» інстинкти та імпульси, а в інших сферах життя вони мають право керуватися «своєю власною» правдою, тому що, за їхньою думкою, вони самі краще знають, що для них добре, а що погано. Зокрема, вони вважають, що в усьому можуть собі зарадити без допомоги Бога. Насправді, без допомоги Бога вони починають змішувати добро і зло і творити зло замість добра. Рано чи пізно вони починають ховатися від Бога, як біблійний Адам. Вони починають також завдавати шкоди собі й мають викривлене ставлення по відношенню до жінок: або уникають їх, або розглядають їх як сексуальний об'єкт.

— Ви говорите про необхідність пізнання правди про себе, але що це насправді означає?

Це означає визнання чоловіком того факту, що він ані тварина, ані Бог. Також він не напівтварина-напівбог, тобто не звіро-ідол. А він — хтось подібний до Бога, тобто, хтось, хто радикально відрізняється від тварин, тому що може думати, вирішувати і любити. І одночасно, він недосконалий і може помилятися; це хтось, хто потребує допомоги, щоби благословенно керувати самим собою.

— Перше завдання чоловіка полягає в пізнанні власної таємниці, а яке наступне завдання?

— Друге завдання чоловіка — це підпорядкування землі завдяки наполегливій праці і розумному перетворенню обличчя землі. У Біблії говориться, що Адам мав не тільки розпізнавати та класифікувати живі істоти, але і перетворювати дійсність у відповідності до своїх потреб і планів: «… і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі» (Бут 1, 26). Завдання чоловіка не тільки панувати над землею в розмірах власного подвір’я і власної приватної сфері, а й турбота про загальне благо, тобто, участь у громадському та політичному житті. Зрілий чоловік не допустить, щоби владу над ним і його родичами взяли примітивні, підступні, корумповані чоловіки, або подібні до жінки.

— Тільки тоді, коли чоловік панує над собою, він може панувати над навколишньою дійсністю…

— Це елементарна істина, від якої намагається втекти більшість сучасних чоловіків. Драматичні наслідки приносить ситуація, коли якийсь чоловік здобуває велику владу в політиці, економіці або засобах масової інформації, наприклад, стає президентом наддержави, і не має ніякої влади над собою, над своїм тілом, інстинктами, емоціями і слабкими сторонами. Це призводить до того, що державами і мільйонами людей керують, наприклад, алкоголіки або еротомани. Зрілий чоловік розуміє, що його влада над навколишньою дійсністю стає можливою тільки тоді, коли він стає господарем собі, а не рабом тіла, інстинктів, емоцій або зовнішнього тиску.

— Які найбільш важливі завдання стоять сьогодні перед чоловіками?

Надзвичайно важливе завдання сучасних чоловіків — це пильнувати власну свободу, щоби не потрапити у владу поганих звичок або залежностей, тобто не закохатися у свого смертельного ворога. Не менш важливим завданням є пильнувати, щоби не потрапити в кігті нових ідеологій, спільною рисою яких є те, що вони руйнують людину і отруюють стосунки. Тільки чоловік, який панує над собою і реально сприймає дійсність, здатний відповідально управляти своїм власним життям і брати на себе зобов'язання аж до смерті — в особистому житті, шлюбі та священстві, на роботі, в колі друзів, у місцевому середовищі, на Батьківщині, по всьому світу. Найважливішим критерієм зрілості чоловіка є його здатність до подружньої і батьківської любові, тобто, здатність створити міцне подружжя та щасливу родину. Зрілий чоловік здатний зрозуміти і любити свою дружину і з любов'ю приймати і серйозно виховувати своїх дітей.

Marta Jacukiewicz, Deon