Тато маленької Софії не міг більше зносити її страждань. Він вирішив підписати папери про відключення її від апаратури, яка підтримувала донечку при житті. Про це дізнався Папа Франциск… і запросив чоловіка до себе.
У Папи Франциска є такий лист, який він тримає на своєму робочому столі з Різдва 2015 року. І щодня молиться за Лоредану, яка написала цього листа, і Софію, її онучку, що відійшла до неба через 40 днів після народження…
Останній крок — хрещення
Софія була приречена. Вона хворіла на рідкісну хворобу легень. Її тато, Алессандро, не міг більше дивитися, як крихітне тільце, підключене до апаратури, постійно колють якимись уколами… Він вирішив відключити її від апаратури. Однак перш ніж це було зроблене, хоча сам він невіруючий, та попросив католицького священика охрестити його донечку.
Бабця Софії, Лоредана, — лікарка з Падуї. Лікар-католичка, яка «пережила трагедію двічі: як мати і як бабця». Її син Алессандро, інженер біомедицини, живе у Вашингтоні, викладає в місцевому університеті. Його дружина Крістель — політичний аналітик, працює на уряд США. Їхній першій дитині Анджелі — чотири роки. 2015 року на світ Божий приходить Софія.
Який сенс затягувати страждання?
«Одразу після народження здавалося, що вона здорова, — писала Папі бабуся Лоредана. — Важила три кілограми, була гарненька. Але за кілька годин після народження почалися проблеми з диханням. Ніхто не розумів, що діється. Зробили шерег аналізів, але діагнозу все не було й не було, а дівчинці ставало дедалі гірше. Я поставила на вуха весь світ! Попросила про консультацію лікаря з Падуї, показала дитину фахівцеві з Лугано, потім лікарці з Падуї, яка працює у Нью-Йорку».
Діагноз таки поставили, але він пролунав як вирок. Софія страждала на рідкісну хворобу. Її організм не виробляв білка, який стимулює легені. Це невиліковно. У такій ситуації єдиний вихід — це пересадка легень, яку треба було провести після того, як Софія проживе принаймні місяць часу. Але до цього не дійшло. «Мій син, у порозумінні зі мною, взяв на себе відповідальність за єдине, що можна було зробити в цій ситуації. В іншому разі немовля провело би спершу два місяці підключеним до респіратора, а потім і так би померло від інфекції. Який сенс мало затягувати страждання?»
«Місія» Софії
Якось серед ночі Алессандро подзвонив до матері й заявив: «Мамо, це кінець». «Ти зробив правильно», — відповіла Лоредана. Однак сама вона не була здатна примиритися з цією трагедією і вилила свій сердечний біль у лист до Папи Франциска. Написала, що «Софія народилася з конкретною місією — навернути батька і зробити так, що її сестра Анджела буде охрещена». І попросила Святішого Отця, аби прийняв на аудієнції її сина з невісткою.
В різдвяний період 2015 року до Лоредани подзвонили з Ватикану. «Телефонувала сестра з Німеччини, колишня асистентка Бенедикта XVI, яка тепер працює в секретаріаті Папи, — розповідає лікарка з Падуї. — Вона сказала, що Папа Франциск прочитав мого листа і що він готовий нас прийняти. Він зрозумів, яку трагедію ми пережили, й не винуватить нас».
Зустріч із Франциском
24 травня 2016 року Лоредана, Алессандро, Крістель і Анджела уже були у Ватикані. Вони оселилися в сестер. Мали з собою фотографії Софії, написані друзями спогади і проповідь із жалобного служіння, відправленого у Вашингтоні в баптистській церкві, до якої належить мама дівчинки.
Побачивши їй, Папа всміхнувся. Підійшов, подивився на фотографії дитини, яка відійшла. І коли Лоредана стала обік, Алессандро схилився у бік Папи і щось йому прошепотів на вухо, а той його обійняв і каже: «Я з вами». Алессандро навіть рідній матері не скаже, які слова тоді впали з його вуст у секретній розмові зі Святішим Отцем…
Через кілька місяців після цього Крістель знову завагітніла, і в листопаді минулого року, точно в рік по смерті Софії, народила синочка. Його назвали Маттео Франческо.