Інтерв’ю

Піст на очевидне: менше соцмереж, більше живих контактів

14 Березня 2019, 14:13 350

Інтерв’ю з монсеньйором Брюно-Марі Дюффе, секретарем Дикастерію сприяння цілісному розвиткові людини, пприсвячене темі покаяння, милостині, вчинків милосердної любові, а також політиці та соцмережам.

Милостиня, ділення благами, опіка над бідними, політична активність і міжособові стосунки у соціальних мережах — це також можливі сфери для життя милосердною любов’ю під час Великого Посту. Думками на ці теми поділився в інтерв’ю для ватиканського видaння «L’Osservatore Romano» монсеньйор Брюно-Марі Дюффе, повідомляє Vatican News.

 

Зв’язок між любов’ю та покаянням

Відповідаючи на перше запитання журналіста Ґорі, а саме про зв’язок між милосердною любов’ю та покаянням, монс.Дюффе розпочав із пояснення суті Великого Посту. Час Чотиридесятниці є періодом навернення, тобто часом, коли вірні повертаються до джерел своєї віри та дозволяють, щоби їх торкнулось слово Боже. Милосердна любов, що походить від Бога, запрошує нас навчитись любити наших ближніх у пошані та в покорі. А покаяння — це поведінка, якою ми визнаємо, що не любили.

«Тому можна сказати, що милосердя є виявом нашого навернення: ми переходимо від егоїзму до зустрічі. Цей перехід — від смерті до життя, — що пролягає через любов до братів і сестер, перебуває в центрі християнського життя і, вочевидь, продовжується також і поза часом Великого Посту. Він продовжується кожного дня, як подорож оновлення, з Божою благодаттю», — підкреслив монс. Брюно-Марі. А три вимоги Великого Посту — молитва, піст і милостиня — звершуються в практиці прощення, що є виявом найбільшої любові. Всі ми повинні визнавати себе грішниками перед Богом і просити прощення у тих братів та сестер, перед якими провинились. Бог є нашим прощенням і допомагає нам жити прощенням також серед нас.

 

Милостиня для бідних

Відповідаючи на запитання про милостиню, яка в наші дні часто є можливістю «вмити руки» стосовно бідних, монс. Дюффе підкреслив: милостиня — це не лише матеріальна допомога. Справжня милостиня — це «милостиня серця» і «від серця». Тому матеріальна допомога потребуючому є виявом людяності, яка дарує себе в радості. «Солідарність — це, власне, досвід дотику до того, чим живе інший: його історії, страждання і надії», — мовив далі ватиканський достойник. Милостиня — це взаємоподіл добром із нашими ближніми через погляд, серце і відкриту руку. Це те «незначне», яке пропонуємо ближньому, стає знаком братства, натхненого великою любов’ю до Бога-Отця. Коли приймаємо та наближаємось до тих, кого навіть особисто не знаємо, солідарність стає стилем нашого життя. А це, своєю чергою, робить нас посланцями світла та надії.

 

Вчинки милосердя

Нести Євангеліє іншим — це не просто одне з діл милосердної любові, але «головне» діло милосердя. На цьому наголосив монс.Брюно-Марі, відповідаючи на запитання журналіста про те, як сьогодні можна противитися культурі відкинення, що відчиняє двері для евтаназії. Він наголосив, що Євангеліє — це насамперед утішення, зцілення для кожної людини, що страждає. Мова про обов’язок кожного охрещеного, який полягає в тому, щоб бути близьким до тих, які страждають через хвороби, насильство чи самотність.

«Немає іншого способу боротьби з тим, що ми називаємо “культурою відкинення”, як відкривати, до останньої миті нашого життя, що людина має щось нам запропонувати, а ми маємо чим із нею поділитись. І коли хтось сповнений бажанням смерті, то ми делікатно повинні перемінити це у прагнення любові», — сказав монс. Дюффе.

 

Політика — найвища форма милосердя

У запитанні журналіста стосовно присутності католиків у політиці пролунала теза папи Павла VI про те, що політика є найвищою формою милосердної любові. Секретар Дикастерію сприяння цілісному розвиткові людини зазначив, що участь католиків у політиці дуже потрібна, ба навіть необхідна. Однією з причин такої необхідної присутності вірних Церкви у політичних колах є сам факт, що Ісус вислав своїх учнів, щоб вони несли мир у кожен дім. «Отже, є дуже тісний зв’язок між звіщенням Євангелія та участю в побудові суспільства справедливості й братерства. Політика ніколи не зводиться ні до здійснення влади, ні до управління інституціями: вона є місцем слова, обіцянки і прощення, без яких не можна уявити спільного майбутнього», — наголосив о.Брюно-Марі.

Християни послані бути у суспільстві служителями слова, справедливості, яка є умовою миру, та прощення, яке пропонує всім можливість спільного майбутнього. Він також нагадав: папа Павло VI наголошував, щоби це завдання християн завжди виходило з Євангелія та соціального вчення Церкви.

 

Соціальні мережі

Останнє запитання стосувалося соцмереж та їхнього впливу на зустріч людей і ділення благами: зокрема, чи можна здійснювати милосердну любов за допомогою цих новітніх засобів. Як зазначив монс.Брюно-Марі, будь-яке знаряддя може бути добрим, а може приносити шкоду: все залежить від того, як ним користуватися.

Варто підкреслити, що вживання соціальних мереж може бути негативним аж до тієї міри, що може сприяти несправедливості та насильству. Проте не можна не зазначити, що використання соцмереж може й підтримати взаємопізнання та солідарність між людьми. Правильне користування соціальними мережами може навіть рятувати життя.

Цей новітній інструмент, на переконання монс.Дюффе, повинен служити зустрічі між людьми, плеканню «культури зустрічі». Але час Великого Посту — це також період роздумів над тим, як ми використовуємо соціальні мережі. Іноді й нам необхідний «піст» від смартфону та комп’ютера, щоб повернутися до внутрішнього слухання Божого слова та віднови нашої уваги до ближніх.

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: