Вибір

Роздуми над Першим читанням на четвер ІІ тижня Великого Посту

Так говорить Господь:
«Проклятий той, хто уповає на людину
і покладає на тіло свою силу,
чиє серце відступає від Господа.
Він, мов та билина у степу без листя,
не спроможна бачити добра, коли воно надходить,
і живе на сухих місцях у пустині,
на землі солоній та безлюдній.
Щасливий чоловік, який на Господа уповає
і чия надія в Господі.
Він, немов дерево, посаджене над водою,
що до потоку простягає своє коріння;
як прийде спека, воно не боїться, і листя його зеленіє;
у рік посухи йому байдуже,
воно не перестає родити.
Лукаве над усе у світі серце людське – і незціленне!
Хто його збагнути може?
Я, Господь, вивідую серце,
випробовую нутро,
щоб відплатити кожному за його діяннями,
за плодами його вчинків».
Єр 17,5-10

Пророк Єремія говорить про два шляхи — як говориться і в респонсорійному псалмі, і в Євангелії. Шлях прокляття і шлях благословення. Шлях впевненості й шлях невпевненості. Шлях щастя і нещастя.

Завжди маємо вибір, кожного дня.

Господь заохочує будувати дім життя на міцному фундаменті віри в Нього, Бога вірного і могутнього. Є спокуса створити спасителя з людини — ось прийде хтось і все стане на своє місце. Проведеться реформи, і все виправиться. Проголосується закони, і все буде добре. Марево…

Людина завжди залишиться людиною: слабкою, піддатливою на спокуси, крихкою. Тому за кожним разом — розчарування, зневіра.

Основою надії християнина є Бог — в усьому: в особистому житті, сімейному, політичному, суспільному, навіть релігійному. Тільки Бог вірний і незмінний у своїй любові.

А мені залишається просити: «Лукаве над усе у світі серце людське — і незціленне. Лише Ти його можеш збагнути, вивідати і вилікувати. Вилікуй моє серце від марних надій і посади його біля тихих вод Твоєї благодаті».

Патрик Оліх OFM

Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія