Ватикан

Покликання потребує мужності. Послання Папи

12 Травня 2019, 09:33 522

Досвід Синоду єпископів на тему «Молодь, віра і розпізнавання покликання» та Всесвітнього дня молоді в Панамі ліг в основу Послання Папи Франциска на 56-й Всесвітній день молитви за покликання.

«Мужність ризику задля Божої обітниці» — такою є тема Послання Святішого Отця на наступний Всесвітній день молитви за покликання. З ініціативи святого Павла VI він відзначається в четверту Великодню неділю (неділя Доброго Пастиря) й цього року припадає на 12 травня, повідомляє Vatican News.

Відправною точкою для роздумів стали «дві великі події», які дали змогу Церкві «відкрити свої вуха на голос Святого Духа і на життя молоді»: жовтневий Синод, що відбувся у Ватикані, та січневий Всесвітній день молоді в Панамі.

«Властиво, повертаючись до того, чим я ділився з юнаками і дівчатами в Панамі, у цей Всесвітній день молитви за покликання хочу застановитися над тим, як Господнє покликання робить нас носіями обітниці і водночас вимагає від нас мужності ризикнути разом з Ним і задля Нього», — пише Папа. Він хоче поділитися думками саме про обітницю та ризик у світлі розповіді святого Марка про покликання апостолів на березі озера.

 

Щоденні ситуації та прагнення серця

Бачимо дві пари братів: Симона з Андрієм та Якова з Йоаном, які виконують свою щоденну працю рибалок. Ця праця вимагала знання законів природи, змагання з супротивними вітрами; іноді труд був винагороджений щедрим уловом, іноді — тільки порожні сіті й розчарування.

«Це звичайні життєві ситуації, в яких кожен з нас рахується з прагненнями серця, включається в діяльність, сподіваючись, що вона буде плідною, випливає у “море” численних можливостей, шукаючи вірний маршрут, який може задовольнити прагнення щастя», — зазначає Святіший Отець. І в цьому випадку теж буває або «добрий улов», або «порожні сіті».

 

Покликання — плід зустрічі

Як і в історії кожного покликання, також і в цьому випадку настає зустріч: Ісус бачить цих рибалок і наближається до них. Схоже, за словами Папи, трапилося тоді, коли хтось вирішив розділитися своє життя з іншою людиною в подружжі чи відчув захоплення богопосвяченим життям: «Ми пережили несподіванку зустрічі, розгледіли обітницю радості, спроможну наситити наше життя».

«Господнє покликання не є втручанням Бога в нашу свободу; воно не є “кліткою” чи тягарем, що накладений нам на плечі. Навпаки, це сповнена любові ініціатива, з якою Бог виходить нам назустріч та запрошує ввійти у великий проект, учасниками якого хоче нас зробити, вказуючи на перспективу ширшого моря та щедрого улову», — пише Глава Католицької Церкви. Папа підкреслює: Боже прагнення — щоб наше життя не потрапило в полон «само собою зрозумілого» та не піддавалося інерції щоденних звичок, «залишаючись інертним перед рішенням, які могли б надати йому сенсу».

Мета «чудесної риболовлі» — показати нам, що кожен покликаний до чогось великого. Покликання — це запрошення не зупинятися на березі з сітями в руках, але піти за Ісусом тим шляхом, який Він замислив «для нас і нашого щастя».

 

Обітниця вимагає мужності.

Як зауважує далі Святіший Отець, прийняття цієї обітниці вимагає мужності ризикнути і зробити вибір. Апостоли відразу полишили сіті й пішли за Ісусом. Отож, слід залишити все, що тримає нас «прив’язаними до нашого малого човна», заважаючи прийняти остаточне рішення.

Насамперед, ідеться про «покликання до християнського життя», яке ми отримали в хрещенні і яке нагадує нам, що життя це не плід випадку, а дар бути «любими Божими дітьми, зібраними в одну велику родину Церкви». Саме в церковній спільноті народжується та розвивається християнське життя, яке далі знаходить своє вираження «у тих рішеннях, які даючи чіткий напрямок нашому плаванню, причиняються також до зростання Божого царства у суспільстві».

«Маю на увазі вибір одружитися в Христі та створити сім’ю, як також інші покликання, пов’язані зі світом праці й професій, сферою милосердної любові та солідарності, суспільної та політичної відповідальності тощо. Йдеться про покликання, які роблять нас носіями обітниці добра, любові й справедливості не лише для нас самих, але й для соціальних та культурних контекстів, у яких живемо, які потребують сміливих християн і справжніх свідків Божого царства», — пише Папа, додаючи:

«Під час зустрічі з Господом дехто може відчути захоплення покликанням до богопосвяченого життя чи рукоположеного священства. Йдеться про відкриття, яке одночасно викликає ентузіазм і лякає, коли почуваємося покликаними стати “рибалками людей” у човні Церкви, цілковито посвятившись і вірно служачи Євангелію та братам. Це рішення тягне за собою ризик залишити все, щоб іти за Господом, цілковито посвятитися Йому, стаючи співробітниками Його діла».

 

Немає більшої радості

Однак, як наголошує Святіший Отець, «немає більшої радості», як ризикнути задля Господа. Й тому він закликає молодь: «Не залишайтеся глухими до Господнього покликання! Якщо Він кличе вас на цю дорогу — не затягайте весла до човна і довіртеся Йому». Папа заохочує не піддаватися страхові, «який паралізує», пам’ятаючи: тим, які залишають сіті й човен, щоб піти за Ним, «Господь обіцяє радість нового життя».

 

Потреба супроводу

Глава Церкви підкреслює, що «розпізнати своє покликання та належно спрямувати життя» не завжди легко. А тому «є необхідність оновлених зусиль з боку всієї Церкви» в розгортанні відповідного молодіжного та покликаннєвого душпастирства, яке «допомагатиме відкривати Божий задум, зокрема через молитву, роздумування над Божим словом, євхаристійну адорацію та духовний супровід».

 

За прикладом Марії

«Як не раз вийшло на яв під час Всесвітнього дня молоді в Панамі, ми повинні споглядати на Марію. Також і в історії цієї дівчини покликання було водночас і обітницею, і ризиком. Її місія не була легкою, але Вона не дозволила страхові переважити», — підсумовує Папа. Франциск закликає у День молитви за покликання просити в Господа благодаті «відкрити Його задум любові щодо нашого життя і дарувати нам мужність ризикнути ступити на дорогу, яку Він відвіку замислив для нас».

 

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Папа Франциск

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: