Роздуми

Людяність

23 Серпня 2019, 08:37 390

Роздуми над Першим читанням на п’ятницю ХХ Звичайного тижня, рік І

За часів, коли правили судді, настав у краю голод, і один чоловік з Вифлеєму Юдейського пішов жити в Моав-край, сам він, жінка його й двоє його синів. Той чоловік, на ім’я Елімелех, чоловік Ноеми, згодом помер, і вона лишилася сама з двома синами. Одружились вони з моавитянками: одній було на ім’я Орпа, а другій – Рута. І жили вони там майже десять років. Але згодом померли й вони обидва, і лишилась вона сама по смерті обох синів і свого чоловіка.
Тоді вибралася жінка з невістками в дорогу додому, з Моав-краю, бо почула в Моав-краї, що Господь змилосердився над своїм народом і дав йому хліб. Орпа поцілувала на прощання свою свекруху і повернулася до свого народу, а Рута зосталася з нею.
Ноема й сказала: «Бачиш, твоя братова повернулась до свого народу й до своїх богів; вертайся і ти слідом за братовою».
Але Рута їй відказала: «Не силуй мене покидати тебе й не йти за тобою: куди бо ти підеш, туди і я піду; і де ти житимеш, там і я житиму; твій народ буде моїм народом, і твій Бог – моїм Богом».
І повернулись Ноема, а з нею Рута, її невістка, моавитянка, що прийшла з моавських полів, і прибули вони у Вифлеєм, саме на початку ячмінних жнив.
Рут 1,1.3-6.14б-16.22

Маленьке романтичне оповідання в Святому Письмі — книга Рути. Початок неприємний: сім’я покидає батьківщину, щоб шукати хліба на прожиток. Але віддаленість від Обіцяної землі не приносить щастя — помирає чоловік Ноеми, а потім і її сини. Нема більше нічого, майбутнє не вабить. Ноема вирішує повернутися у рідний край. І навіть відмовляє своїх невісток від цієї подорожі. Рута, однак, вирішує йти за свекрухою. Прекрасні слова: «Куди ти підеш, туди і я піду; і де ти житимеш, там і я житиму; твій народ буде моїм народом, і твій Бог — моїм Богом». Рута обирає не успіх, не якусь кар’єру. А незнаний край, невідомих людей, чужий народ, таємничого Бога, який, здається, не дуже помагає…

Людська любов, прив’язаність, вірність. Хоча головним героєм книги є Рута, але якою мала бути ця Ноема, якщо Рута йде за нею ось так, наосліп! І з такої людської історії народжується щось велике, неймовірне, Боже!

Щоб привести когось до Бога треба бути Людиною.

Патрик Оліх OFM

Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія

 

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: