Ви давно купували дріжджі у магазині?… В пік коронавірусної гарячки напевно мали з цим труднощі. А ви знаєте, що можете мати в холодильнику закваску і не турбуватися про дріжджі? Також можна мати вдома численні інші DIY (do it yourself — «зроби сам»), наприклад — ковбаси, мило, сир…
Як зробити закваску
Дріжджова закваска подібна до хлібної і з нею поводяться так само. Беремо трохи дріжджів, розтираємо з борошном і молоком, чекаємо, коли розчина почне підніматися, і ховаємо її в холодильник. Таку закваску треба «підгодовувати» що кілька днів, але якщо хтось пече вдома піци або дріжджові вироби, то може собі полегшити життя.
Останніми роками щораз більше людей печуть хліб удома (на заквасках, на кефірі), роблять джеми й соки, роблять соління, виготовляють вино, пиво і наливки. Щораз популярнішими стають майстер-класи з виготовлення мила і кремів. Пандемія коронавірусу тільки посилила в людях цю зацікавленість до самозабезпечення — принаймні коли йдеться про готування їжі вдома. Хтозна, може, це закріпиться у наших звичках?
Коптильня або курник
Коли кілька років тому, через підозру на алергію в доньки, я вирішила відмовитися від купування м’ясного, то думала, що робити м’ясиво вдома — це космічний виклик.
Виявилося, що це цілком зносне. Я пекла м’ясо, яке ми на перший день їли на обід, а в наступні дні — як добавки. Пекла й паштет, різала його на невеликі шматки і заморожувала. Інколи робила варену шинку. А ще ж є стільки інших технік готування м’яса! Можна робити ковбасу в банці або шинку в довговарці, а якщо в когось є бодай клаптик городу — коптити м’ясо в коптильні. По магазинах є маленькі коптильні розміру гриля; можна таку збудувати собі самостійно з кількох цеглин або шматків жерсті.
Коли маєш клаптик землі — це відкриває величезні можливості. На городі можна вирощувати овочі й зеленину, а коли шматок землі трохи більший, то навіть тримати кіз і курей! Напевно для більшості з нас це звучить як байка про залізний вік. Курка на городі? Хто її годуватиме, як ми поїдемо у відпустку? І що взагалі роблять із живими курми? Однак у часи, коли в інтернеті можна знайти інструкції для всього, навіть вирощування курей чи кіз — нічого складного для того, хто має бажання.
Наприклад, моя знайома, переселившись у будинок із городом, вирішила здійснити давню мрію про «яйця просто з-під курки» і заснувала мініферму. Я була здивована, як багато всього для полегшення має під рукою нині той, хто б хотів таке влаштувати. Можна, наприклад, купити дерев’яний курник, щоб його самому скласти, і каліфорнійських дощових черв’яків, які з’їдають курячі відходи. Ця моя знайома не тільки виставляє на Фейсбук ролики з курчам, яке вилупляється з яйця, але й думає про розширення своєї ферми на пав або цесарок.
Ще економічніша — коза. Вона харчується аби чим, а дає до двох літрів молока на день. Треба тільки навчитися її доїти, але й це зараз можна осягнути завдяки Ютьюбу! Ну і присвятити на це трохи часу, що безумовно є проблемою для всіх любителів козячого молока, які мають великі городи.
Виживальники і «пермакультура»
Економічна незалежність — це слово-ключ для «сурвівалістів» («що вміти, щоб вижити») і для тих, хто займається перматурою. Виживальники вважають, що будь-якої миті треба бути готовим до різноманітних катастроф, тому вчаться самооборони і виживання без цивілізації — зокрема, як самостійно робити їжу. Пермакультура (слово, що постало з поєднання англійських «agriculture » — «сільське господарство» і «permanent » — «постійно») поки що мало знана, але це цікаве джерело ідей для екологічного і врівноваженого сільського господарства, яке — ось тут звернімо увагу — можна провадити також на невеличких територіях.
Рослини там висаджують дуже щільно, щедро використовують природні добрива і підстилаючи грядки соломою. Чи не найвідоміший сад-город пермакультури провадять в американській Пасадені. Сім’я Дервез там на близько 400 квадратних метрах посеред міста вирощує овочі, фрукти, має молоко і яйця, які майже повністю забезпечують їхні потреби в їжі. Інші речі, необхідні для життя, вони купують за гроші, які отримують від продажу надлишків свого «зеленого виробництва».
Тож якщо й вас є хоч би краєчок своєї землі й ви хочете спробувати свої сили в сільському господарстві, то можете почати з редиски й салату. Дуже гарно ростуть і плодоносять також листова капуста, цукіні й старі сорти винограду. Кілька років тому ми з чоловіком посадили на своєму городику виноград, просто щоб затінити терасу, а минулого року вже зібрали з нього плодів на кільканадцять літрів соку.
Хто не має городу, а має балкон або принаймні широке незатінене підвіконня, — може вирощувати невеликі рослини в ящиках і вазонах, або навіть методом гідропоніки, тобто без землі.
Судячи з останніх новин, незабаром нам усе це придасться, тож готуватися ніколи не пізно.
Вода і шинка
Навіть найбільші ентузіасти економічної незалежності не стверджують, що зварити свій сир і виростити салат на балконі — легше, ніж купити їх у магазині. Ані що це займає менше часу. Напевно нам було би складно виростити стільки овочів та фруктів, щоб могти обійтися без купування. Але можна мати здорову їжу, велике задоволення, а інколи навіть і щось заощадити.
Епідемія коронавірусу довела до нашої свідомості ще й те, якою ненадійною є «гарантія» гарячої води в крані та шинки в магазині. Й ми знову згадуємо, як люди у скрутні часи виживали завдяки хоч якому клаптику землі, навіть якщо вони не селяни і не дуже зналися попервах, яким боком картоплю саджати в землю.
Будемо сподіватися, що з пандемією вдасться упоратися і що на нас не чекає така катастрофа, як була по війні (а хто пам’ятає ближчі часи, то в 1990-ті). Але ніколи не завадить набути трохи нових, дуже «приземлених» навичок, у сенсі — ближчих до землі, яка нас годує.
Рецепт паштету
2-3 кг різних видів м’яса (наприклад, по півкіло свинячої лопатки, рульки, яловичини, телятини і курки)
5 цибулин
3 яйця
Приправи: сіль, перець, гвоздика, лаврове листя, мускатний горіх.
М’ясо порізати невеликими шматочками й недовго обсмажити на смальці. Покласти у велику каструлю і влити пів склянки води (так, не більше — потім м’ясо пустить сік), додати цибулю, гвоздику і лавр. Зварити, спершу на дуже маленькому вогні. Дати м’ясу вистигнути просто в каструлі, потім витягнути його з відвару і двічі перемолоти на м’ясорубці разом зі звареною цибулею. Додати яйця і проціджений охолоджений відвар, досолити, поперчити, додати мускатного горіха, добре вимішати. Перекласти масу в алюмінієві формочки або ємності для випікання, змащені смальцем і посипаних панірувальними сухарями (або просто натертим сухим хлібом). Поставити в духовку, нагріту до 200оС, випікати пів години. Вимкнувши духовку, залишити паштет там ще на пів години. Різати тільки коли повністю вистигне.
За текстом: Йоанна Опєрач, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
