Спільнота «Новий Тавор» пропонує звернути увагу на тему, дуже важливу і на подив актуальну — тому що нерозуміння і неусвідомлення небезпеки, про яку піде мова, матиме сумні наслідки.
Сучасний світ переповнений інформацією, в якій нескладно заплутатись. Людина за своєю природою завжди прагне нових знань. Вона читає, цікавиться, досліджує… Однак така цікавість не завжди а інформація — це зброя. В руках розумної людини вона здатна захищати; однак за неправильного використання ця зброя може навіть убити. Історія знає чимало прикладів, коли людина, прагнучи влади, йшла проти вчення Церкви, трактуючи Біблію по-своєму або вигадуючи собі якісь містичні видіння. А ще відомо, що історія має здатність повторюватися.
Поговоримо про єретичні послання ірландської «візіонерки» Мері, яка присвоїла собі гучний титул «Марія Божого Милосердя».
Що і хто нас спасає?
Під цим титулом приховується Мері Карберрі. Свого часу вона очолювала PR-агентство, послугами якого користувалися численні ЗМІ та бізнесмени. Коли бізнесові успіхи пані Карберрі зійшли до нуля, жінка почала видавати так звані «одкровення». Вона стверджувала, що має постійне спілкування зі «Святою Трійцею» та «Богородицею», які їй залишають регулярні послання для людства. У цих «одкровеннях» вона передає чимало єресей, які суперечать одна одній, а вінцем усіх послань є слова про тисячолітній рай на землі, про наступний суд і остаточний земний рай. Запорукою ж захисту і спасіння, за словами Мері Карберрі, має стати не хрест Ісуса, а печать «Бога Живого» з так званим «Медальйоном спасіння».
Ці послання — немов інфекція, скерована на те, щоб заразити організм, а відповідно, віддалити людей від Церкви, відправити в бунт і відтак віддалити від Бога. Адже вони прямо говорять про те, що хто не з ними, той проти них. Послання ці без угаву проголошують, що хто їм протидіє, хто заважає розповсюджувати спеціальну атрибутику, не тільки грають на боці сатани, але й — увага! — позбавляють себе спасіння!.. Адже, за тими посланнями, якраз носіння та використання спеціального медальйону дає право на спасіння: ні віра у Христа ані слідування за Ним, а лише медальйон. Це фактичне заперечення ролі Христового Відкуплення. І немає в цьому ні смирення, ні послуху Матері-Церкві, а є прямий шлях у схизму: Церква — гріховна, Папа — фальшивий пророк…
«Слідуй за грошима» — спосіб зрозуміти, що діється
До популяризації «одкровень» Мері доєднався ірландський мільйонер Бреффні Куллі, який по всьому світі став активно продавати амулети. Література та інформаційні ресурси «Послань» перекладені багатьма мовами світу, над цим працюють безліч їхніх адептів. Вводячи людей в оману, «візіонерка» Мері зі своїми приспішниками вміло реалізовують дві цілі: впроваджують торжество лукавого і благополучно заробляють гроші.
Жага до наживи керує ірландкою до такої міри, що в одному зі своїх послань вона передає слова так званої «Матері Спасіння» (в образі якої Мері хоче представити Богородицю): що її медальйон має бути «доступний для оптових закупівель» (цитата), а потім, хто зробить закупку, вже має безкоштовно роздати іншим. Тобто щоб мати можливість роздати, треба спочатку викупити партію медальйонів. Щоб ніхто не зміг перейняти їх виробництво, на медальйоні стоїть товарний знак. Мовляв, не заважайте нам заробляти на ньому гроші.
Журналіст ірландського видання «Irish Mail on Sunday» записав кілька розмов із Мері Карберрі, яка визнала, що саме вона є автором «пророцтв», які робила «для когось». Згідно з журналістським розслідуванням, пані Карберрі виготовляла «пророцтва» та супутні до них матеріали (молитовники, «Книги істини», медальйони, скапулярії) заради банального заробітку.
Дивіться, що святите
Всі ці амулети від Мері — не щось далеке, адже воно активно проникає і в церковне середовище в Україні. Люди використовують єретичне вчення і приймають його на віру, практикують, наполегливо намагаються освятити у священників медальйони, «скапулярії», які мають зовсім не Божу сутність і є фактично підміною християнських сакраменталій. А якщо священники не будуть уважними, то можуть освятити принесене! Однак якщо не заглиблюватися в суть явища і бачити лише зовнішню схожість, приймати до використання, то наслідки можуть бути вкрай сумні.
У тексті послань передаються слова про нібито потужну благодать, що виливатиметься на людей, які носитимуть медальйон. Ніяких інших побожних постанов: усе, що вимагається, — носи медальйон, і отримаєш! А от що насправді отримаєш — це вже інше питання. Навіть якщо першочерговою метою «візіонерки» Мері був лише заробіток, то це не означає, що цим уповні не скористався сатана. Коли людина починає довіряти речам, за якими немає Бога, входить в окультні молитви (які, завдяки підміні, не провадять до Бога), — вона повноцінно запрошує сатану в своє життя. Коли ми надягаємо амулети, розраховуючи на їх допомогу, це значить, що в цю мить починаємо довіряти не Господу, а якимось іншим силам. Інші сили — всі від лукавого, бо істинний Бог — лише один.
Послання нові, єресь — стара
Ці єретичні «одкровення» поширились по всьому світу. Вірні католики стають на згубний шлях, коли приймають це вчення, поширюють не визнані Церквою послання, відкидаючи ту істину, яку дає вчення католицьке. Люди вірять у майбутнє «тисячолітнє» царство Ісуса на землі, приймаючи до серця засуджену Церквою єресь міленаризму (див. ККЦ 676), вірять у спасіння через окремий медальйон і печатку, а не через Христове відкуплення… Святе Письмо нас вчить, якими небезпечними є підмінники істини й довільне трактування Святого Письма: «А насамперед знайте, що ніяке в Письмі пророцтво не припускає особистого тлумачення» (2Пт 1,20).
Маніпуляція Святим Письмом — це коли своє вчення хтось будує, вириваючи з Біблії окремі цитати. Про «печать Бога Живого» можна прочитати в 7 розділі книги Одкровення. Печать зазначена як ознака Божої власності. Але насправді ми отримуємо її під час таїнства Миропомазання. А тисячолітній рай — це перефразування тисячолітнього царства, також зазначеного в книзі Одкровення, що насправді говорить про Христову Церкву, яка і є Царством Христа (зокрема про це говорить учення св.Августина).
Поговоримо про Книгу Даниїла
Власне, основоположною єрессю, яка є виправданням для всіх тих «одкровень» і послань «візіонерки» Мері Карберрі, є довільне трактування Книги пророка Даниїла, де сказано про так звану Книгу правди (або Книгу істини). Мері стверджує, що зміст цієї книги був переданий їй у посланнях «щоб людство могло відчути любов Бога і бути проваджене до Істини, щоби знайти свободу». Ці «послання» вона нібито стала отримувати ще 2010 року, вони тривали до 2015 року, і за цей час вона отримала понад 1330 «послань». Потреби продовжувати не виникало, адже потрібно було все сформувати й активно розповсюдити. Та й Мері попередила, що «послання» в майбутньому ще будуть. Так звану Книгу істини Мері та її послідовники надрукували різними мовами світу й активно розпродують.
Трактуючи на свій лад Святе Письмо, Мері з адептами наголошують, що Книгу істини Даниїл записав через одкровення Архангела Гавриїла, яку йому слідувало запечатати до дня останніх часів, і от тепер — оскільки, за словами Мері, ми увійшли в ці часи, — їй «судилося одну за іншою зняти ці печаті й видати книгу світові». А там… Мері видає набір антицерковних єретичних казок.
Але що насправді зазначено в Книзі пророка Даниїла, яку так впевнено експлуатують адепти «Печаті»?
«А ти, Даниїле, заховай ті слова й запечатай книгу до часу кінця. Багато буде досліджувати, і побільшає знання». Я, Даниїл, дивився, аж ось стоять двоє інших: один на цьому березі ріки, а другий на тому березі ріки. І я сказав мужеві у льняній одежі, що стояв над водами ріки: «Коли буде кінець цих чудних подій?» І я почув, як муж у льняній одежі, що стояв над водами ріки, знявши праву й ліву руку до неба, поклявся тим, хто живе повіки, що це буде через час, через часи й через половину часу, і що, коли зовсім буде зламана сила святого народу, все те здійсниться. Я чув це, але не зрозумів і сказав: «Мій пане! Що буде останнім із того всього?» А він: «Іди, Даниїле, бо ці слова зостануться захованими й запечатаними аж до часу кінця. Багато очиститься, стане білим і випробується, але нечестиві будуть нечестиво поводитись; ніхто з нечестивих не збагне, розумні ж зрозуміють. Від часу скасування повсякчасної жертви й запровадження мерзенної гидоти мине 1290 днів. Щасливий, хто ждатиме й діжде до 1335 днів. А ти йди до твого кінця і спочинь: ти встанеш для твоєї частки наприкінці днів» (Дан 12, 4-13).
Божий план щодо Ізраїля
«Заховати і запечатати книгу» — мається на увазі дбайливо зберегти все побачене і записане ним до визначеного часу («часу кінця»). Але щоб більше зрозуміти «час кінця», звернемося до попередніх розділів Книги Даниїла.
«Першого року Дарія, сина Ксеркса з мідянського роду, що став царем над халдейським царством, — першого року його царювання я, Даниїл, намагався зрозуміти в книгах число років, яке, за Господнім словом до пророка Єремії, мало пройти над руїнами Єрусалиму: 70 років» (Дан 9, 1-2).
Єремія пов’язує падіння імперії Вавилону із завершенням 70-річного перебування ізраїльського народу у вавилонському полоні. Для Даниїла це дуже актуальне в контексті усвідомлення, скільки йому та його народові ще жити в неволі.
«Сімдесят седмиць призначено для твого народу і для твого святого міста, аж доки не буде кінець злу, не запечатають гріх і не спокутують беззаконня, та поки не буде приведено вічну справедливість, покладено печать на видіння та на пророків і помазано святе над святими. Тож знай і зрозумій: від виходу слова, щоб відбудувати Єрусалим до Помазаного князя, — сім седмиць. А через шістдесят дві седмиці знов буде відбудований майдан і рів, але в тісноті часів. А по шістдесят двох седмицях Помазаний буде знесений, і нічого не буде для нього. А місто й святиню зруйнує народ вождя, що прийде; кінець же його буде в повені, і аж до кінця буде війна — вирішення спустошень. І з багатьма він утвердить союз протягом седмиць, а в половині седмиці скасує жертву й офіру. І на святині буде гидь жахлива, аж доки вирішена руїна не спіткає й самого спустошника» (Дан 9, 24-27).
Рахуємо гептадами (седмицями)
Божий план щодо Ізраїля збуватиметься впродовж семи седмиць. Це була звична для тих часів маркування часових відрізків — гептади (семирічні відрізки), тобто складені з семи частин. Кожний сьомий рік у той час вважався роком спокою. Тож архангел Гавриїл звістив Даниїлові про 70 седмиць, коли настане час завершення зла: умовно, 490 років до того часу, як «не запечатають гріх і не спокутують беззаконня». Умовно — адже потрібно розуміти, що рік у євреїв рахувався дещо інакше й не мав 365 днів, як у нас. До того ж події, про які говориться, могли відбуватися в час тривання зазначених седмиць, а остаточно завершилися вже потім. Початком відліку сімдесяти седмиць потрібно вважати час, коли Ізраїль потрапив у Вавилонську неволю, як зазначено у Єремії: це 605р. до н.е. Завершився період неволі 538 року — за 67 років від її початку за нашим літочисленням. Тобто це завершення першої седмиці і виповнення пророцтва Єремії. Далі ми переносимося в часи Юди Макавея (1Мак 4, 36-59), коли було помазане «святе над святими» — посвята спорудженого нового жертовника у відбудованому храмі. Потім прийшов Антіох, поставивши «мерзоту» (статую Зевса), яку той спорудив на жертовнику. Юдеї потім позбавили жертовник від мерзоти, обнесли храм мурами та ровом (1Мак 6,7). 63-го року до н.е. Єрусалим узяли штурмом римляни («народ Вождя») та захопили храм, заливши його кров’ю і частково зруйнувавши.
«Скасування жертви» говорить про неможливість її приносити під час перебування там мерзоти (ідола), тобто «на святині буде гидь жахлива», — аж до того часу, коли спустошник (ідол), своєю чергою, не буде зруйнований. Неможливість складати жертви Єдиному Богу триватиме «половину седмиці» — тобто 3,5 років. Це ті ж самі часові виміри, що зазначені у 12 розділі Книги Даниїла: «Від часу скасування повсякчасної жертви й запровадження мерзенної гидоти мине 1290 днів», — що фактично дорівнює 3,5 рокам. «Щасливий, хто ждатиме й діжде до 1335 днів»: помре цар Антіох, із яким воювали юдеї. Тож зазначений у 12 розділі час кінця — це час завершення 70 седмиць: саме тоді час відкрити те, що було пророковане Даниїлу, і винести на сторінки Святого Письма, яким і є Книга Істини (Книга Правди), про яку мова. І саме у ІІ ст. до н.е., вважається, була оприлюднена Книга пророка Даниїла.
Помазаний князь
Щодо Помазаного князя, то, судячи з усього, це Симон Хасмоней — засновник династії Хасмонеїв, етнарх Юдеї, від якого почався відлік нової ери незалежного Хасмонейського Царства, першої незалежної єврейської держави з часів Седекії, останнього царя з дому Давида. Юдейське царство було оголошено вільним і незалежним, і перестало платити данину. Його прихід як раз ознаменував завершення 70-ї седмиці.
У Євангелії від Матея теж говориться про мерзоту запустіння (Мт 24,15) зі згадкою, що про неї говорив Даниїл; проте там уже пророкування зовсім інших, майбутніх щодо того часу подій.
До кого нам іти?
Отже, бачимо, якої шкоди може привести неправильне й корисливе тлумачення Святого Письма. І варто запитати себе: до кого я звертаюсь у пошуках відповіді? Тут варто згадати про юнака, який запитував Ісуса: «Що маю робити, щоб осягнути Царство Небесне?» Він знав, до кого йти. Звісно, зараз особисто в Господа ми можемо спитати, однак не завжди чуємо відповідь. Тому Христос залишив нам Церкву, до якої маємо прибігати з запитаннями і пошуками.
Жодне з об’явлень Мері Карберрі не було підтверджено Церквою; більш того, Церква визнає їх сатанинськими. І як ті, що завдають шкоди Церкві, вони тягнуть за собою покарання, згідно з канонічним правом, такі як інтердикт та відлучення. Але Мері Карберрі не тільки не приймає цього, а через свої послання критикує Вселенську Церкву та її керівництво.
Один святий слушно сказав, що диявол може зімітувати вигляд будь-якої чесноти, окрім однієї: смирення.
Мері та її послідовники виготовляють чимало різної літератури та релігійних атрибутів: амулети, брошури, «книги істини», молитовники, скапулярії… І майже вся друкована література має чітку позначку: зображення так званої печатки. А за нібито побожним текстом прихована потужна дія лукавого.
Сатана приховується в деталях. Як король брехні, він уміє вдало мавпувати нібито релігійні речі. Проте найсумніше, коли навіть досвідчені християни починають клювати на це все і дозволяють себе звести.
«Воно й не диво: сам бо сатана вдає з себе ангела світла. Нічого, отже, надзвичайного в тому, коли і його слуги вдають із себе слуг праведності. Кінець їхній буде за ділами їхніми» (2Кор 11, 14-15).
Але це — яскравий приклад, у які нетрі людина може залізти, якщо вона позбавлена духовного керівництва, не бажає зростати у вірі, долучаючись до мирянських спільнот при парафіях, які допомагають людині не втратити голову, не чинити хиби.
Святий Йоан Павло ІІ зазначав: «Людина не може бути самодостатньою. Істинне навернення неможливе без духовного керівництва. Бог провадить людину через інших людей. Духовне керівництво є ознакою волі, бажання Бога вийти на зустріч людині та знаком, що допомагає віднайти і віднаходити завжди дорогу через пустиню».
Кожен християнин потребує духовного супроводу, який можуть забезпечити священники, а також спільноти, що діють у Церкві під її пильним духовним наглядом. Це той пасок безпеки, який врятує людину від падінь, прийняття єресей та дій на боці сатани.
Завжди пам’ятайте слова Апостола Павла: «Дивуюся, що ви так швидко покинули того, хто вас покликав Христовою благодаттю, і перейшли на іншу євангелію; не те, щоб вона була справді інша, але деякі баламутять вас, бажаючи перемінити Євангелію Христову. Та коли б чи ми самі, чи ангел з неба проповідували вам іншу, більше за те, ніж ми вам проповідували були, нехай буде анатема! Як ми казали перше, так і нині повторяю: Коли хтось вам проповідує іншу Євангелію, ніж ту, що ви прийняли, — нехай буде анатема!» (Гал 1, 6-9).
*
Спільнота «Новий Тавор» — це відкритий християнський осередок при київській римо-католицькій парафії св. Олександра для зустрічей, молитви, формації, спільного служіння і розвитку в дусі взаємоповаги й любові для християн, об’єднаних спільною місією та цінностями, які прагнуть пізнавати Живого Бога, усвідомлювати себе Його рідними дітьми, приймаючи материнську любов Пресвятої Діви Марії, і в натхненні Святим Духом йти Господніми стежками.
Основна діяльність — проведення спільнотних зустрічей, біблійних груп, реколекцій, нічних чувань, молитов прославлення, євангелізаційних заходів, курсів, інших служінь.
фінансово.
Щиро дякуємо!
