Про приватні об’явлення. Непокора чинному Папі — шлях до відлучення від Церкви

Єретичні послання ірландської «візіонерки», про які ми нещодавно говорили, прямим текстом засуджують Папу Франциска, об’являючи його антипапою і фальшивим пророком.

На жаль, це підхоплюють численні адепти цих послань, розповсюджуючи єресь у Церкві. У коментарях до згаданої статті очевидним був звинувачувальний і агресивний тон адептів тих послань. З огляду на це, а також щоб застерегти всіх тих католиків, хто вважає допустимим не визнавати Папу, піддаючи сумніву його авторитет, — хочемо дати роз’яснення згідно з ученням Католицької Церкви.

Догматична конституція Другого Ватиканського собору про Церкву зазначає:

«(…) непомильністю, в силу свого уряду, втішається Глава Колегії Єпископів — Римський Архиєрей, коли, як верховний Пастир і вчитель усіх християн, який утверджує своїх братів у вірі (пор. Лк 22,32), він остаточним актом проголошує вчення щодо віри та моралі. Його визначення самі собою, а не тільки за згодою Церкви, правомірно є незмінними, бо їх виголошено під натхненням Святого Духа, обіцяного йому в особі блаженного Петра, а тому вони не потребують ще чийогось схвалення і не допускають жодного апелювання до ще чийогось судження. (…) Цей побожний послух волі й розуму особливо належить виявляти щодо автентичного вчення Римського Архиєрея, навіть коли він не промовляє “ех cathedra”» (Lumen Gentium, 25).

Ісус Христос через апостола Петра поставив Папу для вчительства і керування Його Церквою. І сам став для цього основою: «Тож і Я тобі заявляю, що ти — Петро (скеля), і що Я на цій скелі збудую мою Церкву й що пекельні ворота її не подолають. Я дам тобі ключі Небесного Царства, і що ти на землі зв’яжеш, те буде зв’язане на небі; і те, що ти на землі розв’яжеш, те буде розв’язане й на небі» (Мт 16, 18-19).

Згідно з Кодексом канонічного права, відмова вірних Католицької Церкви від підпорядкування Верховному Понтифікові веде до схизми (кан. 751), яка тягне за собою відлучення від Церкви і неможливість приймати Таїнства (кан. 1364,1).

Треба усвідомити, що, за канонічним правом, не може особа, яка стала очільником Святого Престолу за всіма правилами і приписами, вважатися нечинним Папою.

Попередній Понтифік, Бенедикт XVI, у день свого добровільного зречення Святого Престолу (а не насильницького «вигнання», як стверджують вищезгадані єретичні «послання»), наголосив про свою вірність новому Понтифікові, і особисто засвідчив свій безумовний послух Папі Франциску під час їхньої зустрічі 23 березня 2013 року, підтверджуючи його легітимність.

Щодо антипап, то вони насправді були і, більш того, навіть нині є: такий собі Йозеф Одермат, який назвав себе Петром ІІІ і який вважає себе істинним Папою, а до того змінив іншого антипапу. Проте всі вони були обирані з порушенням вимог канонічного права і не визнаються Католицькою Церквою.

Диявол, як ми згадували в попередній статті, може зімітувати вигляд будь-якої чесноти, окрім однієї — смирення. До непослуху та бунту проти Христової Церкви і її очільника, а значить і Господа, може підштовхувати лише диявол. Він — єдине джерело всіх фальшивих послань і культів, і робить усе можливе, щоби протидіяти Богові й тим, хто слідує за Ним.

«Будьте тверезі і чувайте! Противник ваш, диявол, ходить навколо вас, як лев ревучий, шукаючи, кого б пожерти» (1Пт 5,8).

«І від правди відвернуть вухо, а повернуться до байок. Ти ж будь тверезим у всьому» (2Тим 4, 4-5);

«Не за байками бо, хитро вигаданими, йдучи, об’явили ми вам потугу й прихід Господа нашого Ісуса Христа, але бувши наочними свідками його величі» (2Пт 1,16);

«…і не зважати на байки та безконечні родоводи, що більше викликають суперечки, ніж служать Божому задумові спасіння через віру» (1Тим 1,4).

І як Господь звертався до Ізраїля, закликаючи до покаяння, так і зараз Його слова звучать немов до кожного, хто входить у хулу на Його Церкву і Петра, а через це і Бога: «Навернись, Ізраїлю, до Господа, Бога твого, бо ти спотикнувся об твою беззаконність».

Ілюстрація: Папа Лев ІІІ коронує Карла Великого на імператора.

*

Спільнота «Новий Тавор» — це відкритий християнський осередок при київській римо-католицькій парафії св. Олександра для зустрічей, молитви, формації, спільного служіння і розвитку в дусі взаємоповаги й любові для християн, об’єднаних спільною місією та цінностями, які прагнуть пізнавати Живого Бога, усвідомлювати себе Його рідними дітьми, приймаючи материнську любов Пресвятої Діви Марії, і в натхненні Святим Духом йти Господніми стежками. Основна діяльність — проведення спільнотних зустрічей, біблійних груп, реколекцій, нічних чувань, молитов прославлення, євангелізаційних заходів, курсів, інших служінь.