Про приватні об’явлення. Непокора чинному Папі — шлях до відлучення від Церкви

Єретичні послання ірландської «візіонерки», про які ми нещодавно говорили, прямим текстом засуджують Папу Франциска, об’являючи його антипапою і фальшивим пророком.
На жаль, це підхоплюють численні адепти цих послань, розповсюджуючи єресь у Церкві. У коментарях до згаданої статті очевидним був звинувачувальний і агресивний тон адептів тих послань. З огляду на це, а також щоб застерегти всіх тих католиків, хто вважає допустимим не визнавати Папу, піддаючи сумніву його авторитет, — хочемо дати роз’яснення згідно з ученням Католицької Церкви.
Догматична конституція Другого Ватиканського собору про Церкву зазначає:
«(…) непомильністю, в силу свого уряду, втішається Глава Колегії Єпископів — Римський Архиєрей, коли, як верховний Пастир і вчитель усіх християн, який утверджує своїх братів у вірі (пор. Лк 22,32), він остаточним актом проголошує вчення щодо віри та моралі. Його визначення самі собою, а не тільки за згодою Церкви, правомірно є незмінними, бо їх виголошено під натхненням Святого Духа, обіцяного йому в особі блаженного Петра, а тому вони не потребують ще чийогось схвалення і не допускають жодного апелювання до ще чийогось судження. (…) Цей побожний послух волі й розуму особливо належить виявляти щодо автентичного вчення Римського Архиєрея, навіть коли він не промовляє “ех cathedra”» (Lumen Gentium, 25).
Ісус Христос через апостола Петра поставив Папу для вчительства і керування Його Церквою. І сам став для цього основою: «Тож і Я тобі заявляю, що ти — Петро (скеля), і що Я на цій скелі збудую мою Церкву й що пекельні ворота її не подолають. Я дам тобі ключі Небесного Царства, і що ти на землі зв’яжеш, те буде зв’язане на небі; і те, що ти на землі розв’яжеш, те буде розв’язане й на небі» (Мт 16, 18-19).
Згідно з Кодексом канонічного права, відмова вірних Католицької Церкви від підпорядкування Верховному Понтифікові веде до схизми (кан. 751), яка тягне за собою відлучення від Церкви і неможливість приймати Таїнства (кан. 1364,1).
Треба усвідомити, що, за канонічним правом, не може особа, яка стала очільником Святого Престолу за всіма правилами і приписами, вважатися нечинним Папою.
Попередній Понтифік, Бенедикт XVI, у день свого добровільного зречення Святого Престолу (а не насильницького «вигнання», як стверджують вищезгадані єретичні «послання»), наголосив про свою вірність новому Понтифікові, і особисто засвідчив свій безумовний послух Папі Франциску під час їхньої зустрічі 23 березня 2013 року, підтверджуючи його легітимність.
Щодо антипап, то вони насправді були і, більш того, навіть нині є: такий собі Йозеф Одермат, який назвав себе Петром ІІІ і який вважає себе істинним Папою, а до того змінив іншого антипапу. Проте всі вони були обирані з порушенням вимог канонічного права і не визнаються Католицькою Церквою.
Диявол, як ми згадували в попередній статті, може зімітувати вигляд будь-якої чесноти, окрім однієї — смирення. До непослуху та бунту проти Христової Церкви і її очільника, а значить і Господа, може підштовхувати лише диявол. Він — єдине джерело всіх фальшивих послань і культів, і робить усе можливе, щоби протидіяти Богові й тим, хто слідує за Ним.
«Будьте тверезі і чувайте! Противник ваш, диявол, ходить навколо вас, як лев ревучий, шукаючи, кого б пожерти» (1Пт 5,8).
«І від правди відвернуть вухо, а повернуться до байок. Ти ж будь тверезим у всьому» (2Тим 4, 4-5);
«Не за байками бо, хитро вигаданими, йдучи, об’явили ми вам потугу й прихід Господа нашого Ісуса Христа, але бувши наочними свідками його величі» (2Пт 1,16);
«…і не зважати на байки та безконечні родоводи, що більше викликають суперечки, ніж служать Божому задумові спасіння через віру» (1Тим 1,4).
І як Господь звертався до Ізраїля, закликаючи до покаяння, так і зараз Його слова звучать немов до кожного, хто входить у хулу на Його Церкву і Петра, а через це і Бога: «Навернись, Ізраїлю, до Господа, Бога твого, бо ти спотикнувся об твою беззаконність».

Ілюстрація: Папа Лев ІІІ коронує Карла Великого на імператора.
*
Спільнота «Новий Тавор» — це відкритий християнський осередок при київській римо-католицькій парафії св. Олександра для зустрічей, молитви, формації, спільного служіння і розвитку в дусі взаємоповаги й любові для християн, об’єднаних спільною місією та цінностями, які прагнуть пізнавати Живого Бога, усвідомлювати себе Його рідними дітьми, приймаючи материнську любов Пресвятої Діви Марії, і в натхненні Святим Духом йти Господніми стежками. Основна діяльність — проведення спільнотних зустрічей, біблійних груп, реколекцій, нічних чувань, молитов прославлення, євангелізаційних заходів, курсів, інших служінь.
Інші статті за темами
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Наші реквізити:
monobank: 5375 4141 1230 7557
Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)
Підтримайте
