Інтерв’ю

Паулісти: 5 років в Україні. «Книгарні — це наші храми»

14 Травня 2021, 16:03 2494 Вітв Якубовська

У березні 2021-го минуло 7 років із того дня, як отці з Товариства Святого Павла прибули до України, щоби здійснювати тут місію свого згромадження — євангелізацію за посередництвом засобів масової інформації, таких як радіо й телебачення, через створення аудіовізуального контенту, видавничу діяльність і книгарні.

А в травні ще одна дата: 5 років від моменту офіційної реєстрації Видавництва Святого Павла в Україні. З цієї нагоди о.Маріуш Кравєц SSP розповідає читачам CREDO історію народження в Україні одного з найвідоміших та найпопулярніших католицьких видавництв. Про те, коли і як усе почалося, про труднощі й успіхи, про мрії та плани на майбутнє і про сувору реальність видавничої справи у цифрову епоху — в нашій розмові з отцем-директором Видавництва Святого Павла.

 

 

— Чому Видавництво Святого Павла вирішило розширити свою географію та коли ви вперше прибули до Львова?

— Наше згромадження, а водночас і видавництво, прибуло в Україну 2014 року. Це було 5 березня, у Попільну Середу. Відтоді розпочалася наша пригода і наша місія на території України.

Засновником нашого згромадження був блаж. Яків Альберіоне, італієць, і саме в Італії — корені нашого Товариства. Це сталося у 1914 році, й у 2014 році, з нагоди сотої річниці заснування, ми вирішили вшанувати цю подію створенням нової фундації нашого згромадження — в Україні.

 

 

— Чим саме займаються отці і брати Товариства Святого Павла?

— Наше згромадження має дуже чітку харизму: вона пов’язана з проголошуванням Доброї Новини за посередництвом засобів масової інформації. Ми ставимося до того, що робимо — чи це видання книжок, чи радіопрограми, — як до діяльності, наповненої апостольською благодаттю, як до способу давати світові живого Ісуса. Про це свідчить і наша традиція приносити до вівтаря нововидані книжки, жертвуючи їх на славу Божу і дякуючи Йому за те, що благословляє нашу діяльність. Це те, що об’єднує паулістів в усіх країнах, де вони працюють. Цим ми планували займатися також і в Україні.

 

 

Ми знали, що тут є католицькі видавництва; проте були впевнені, що нам вдасться зайняти свою нішу. Зрештою, бачимо, що все ще бракує хорошої та якісної релігійної книжки українською мовою. А зараз, із перспективи тих п’яти років нашої праці в Україні, можу впевнено сказати, що книжки, які ми видали за цей час, користуються популярністю читачів і люди їх купують. Тож, попри загальне переконання, що люди почали менше читати, релігійна література все ще є затребуваною. Ми бачимо це по швидкості, з якою зникають книжки нашого видавництва з полиць складу та книгарні.

 

 

— Отже, ваше видавництво має свою книгарню?

— Створення книгарні було важливим кроком у розвитку видавництва. Ще 2014 року, одразу після нашого прибуття до Львова, архієпископ Мечислав Мокшицький запропонував нам приміщення під католицьку книгарню в будівлі Митрополичої курії. І ми скористалися цією пропозицію. Тож нашою найбільшою клієнтською групою є духовенство і богопосвячені особи. А через їхні руки наші товари релігійного вжитку та католицька література потрапляють на парафії.

У листопаді 2020 року нам вдалося також відкрити книгарню в Києві. Крок був для нас важливий, адже це столиця України. Значення також має місце, де розташувалася книгарня: це храм св.Олександра, співкафедральний собор Києво-Житомирської дієцезії. Фактично, ми перейняли управління книгарнею, яка діяла там уже багато років, а отже, є добре відомим місцем для багатьох, і тепер уже паулісти продовжуватимуть традицію цього місця.

 

 

Наш засновник від самого початку існування згромадження був переконаний, що паулісти повинні відкривати книгарні. На його думку, книгарні є нашими храмами, адже ми зазвичай не провадимо парафіяльної діяльності. А наші книгарні можуть стати місцем зустрічі людини з Богом через місію проповідування Божого Слова у друкованому форматі.

А ще блаженний Яків Альберіоне вважав, що ідеальним місцем для книгарень видавництва отців-паулістів є або безпосередньо катедра, або місце недалеко від катедри. Тож для нас це був Божий знак, коли ми отримали змогу перейняти управління книгарнею в такому місці.

 

 

— П’ять років діяльності дозволяють робити перші підсумки. Що Ви вважаєте найбільшим успіхом Видавництва Святого Павла в Україні?

— Безперечно, це «Євангелія на кожний день». Сама ідея книжечки кишенькового формату з текстом Євангелія на кожний день та коротким коментарем народилася в Іспанії. Десять років тому іспанці переконали польське видавництво робити щось подібне також і в Польщі. І там ця книжка мала успіх. Коли ми прийшли в Україну, то вирішили реалізувати цей проєкт також і тут. Ми не помилилися: «Євангелія на кожний день» стала дуже популярною позицією, і для нас великою радістю є те, що люди мають можливість щодня читати Слово Боже, яке супроводжується коментарем. У цьому році, позначеному кризою пандемії, потреба в цьому виданні не зменшилась і нам навіть довелося додруковувати примірники. Цією книжечкою користуються не лише духовні особи, а й звичайні віряни, що особливо цінне для нас.

Ще одним виданням, яке користується великою популярністю ось уже два роки, є «Біблія на всі випадки життя». Збір фрагментів псалмів, текстів Старого та Нового Завіту, які служать свого роду дороговказами в різних життєвих ситуаціях.

Тож я переконаний, що час роботи Видавництва Святого Павла в Україні — це наш найбільший успіх і наша найбільша радість. Адже це і є наше основне завдання: проголошувати Добру Новину. А загалом за ці п’ять років роботи в Україні ми видали близько 70 позицій українською мовою. І продовжуємо працювати на розширенням асортименту.

 

 

— Скільки людей працює в українському Видавництві Святого Павла?

— Якщо говорити про паулістів — троє. Світських працівників приблизно 20 осіб. Це люди, що співпрацюють із нами як перекладачі, редактори та дизайнери. Троє чоловік працюють безпосередньо в офісі Видавництва. Інші — по різних містах України. Сучасні технічні можливості дозволяють ефективно працювати, не перебуваючи в одному приміщенні, й утримувати добрий контакт.

 

 

— Що було — чи залишається — найскладнішим у видавничій діяльності, якщо говорити про Україну?

— Мовне питання. Релігійна українська термінологія все ще формується. Особливо якщо йдеться про Римо-Католицьку Церкву в Україні. Тож перше, з чим нам довелося зіткнутися, це пошуки людей, які були б обізнані в римо-католицькій богословській термінології. Цікаво, що єдиним спільним текстом для католиків обох обрядів є молитва «Отче наш». Усі інші молитви відрізняються перекладами. А декілька тижнів тому я зробив ще одне відкриття. Ми видаємо книжечку для дітей про Десять Божих Заповідей, і навіть Заповіді, виявляється, відрізняються формулюванням. Не йдеться, звісно, про богословські відмінності, а про мовні, і для видавців це трудність. Звісно, ми римо-католицьке видавництво й термінологію використовуємо римо-католицьку; однак процес її творення та затвердження все ще триває.

 

 

Ну і, звісно, реалізація книжок. Видати книжку легше, ніж потім її продати, особливо якщо ти буквально новенький у місті й ще не маєш контактів, мережі тощо. Тут нам дуже допомагає співпраця з видавництвом «Свічадо». Я взагалі вважаю нашу зустріч із п.Богданом Трояновським, директором видавництва «Свічадо», справою Провидіння. Він запропонував нам допомогу з дистрибуцією книжок. Ця співпраця дозволила нам також розширити коло читачів, особливо якщо йдеться про релігійну літературу для дітей. Її купують усі, незалежно від обряду, адже Біблія для дітей однакова як для східного, так і для західного обряду.

 

 

— Про що мріє директор українського Видавництва Святого Павла?

— Видати Святе Письмо українською. В новому, сучасному перекладі, з розбудованими коментарями для пасторального користування, які б допомагали людям краще розуміти Писання. Я цілком свідомий, що це вимагатиме років роботи багатьох фахівців, передусім біблістів, яких поки що в Україні не так багато. Але я вірю і сподіваюся, що з часом нам вдасться почати втілювати цю мрію в життя. А поки що ми, за згодою єпископа Яцека Пиля та Літургійної комісії, використовуємо в наших публікаціях адаптацію Святого Письма, яка є літургійним перекладом, — тобто це ті тексти, які ми чуємо підчас Святих Мес. При нагоді ми їх також і популяризуємо. Наближуємо людям їхнє звучання.

Також хотілося б видавати більше українських авторів, таких як п.Ірина Сашко, до прикладу. Тож ми постійно шукаємо та заохочуємо до співпраці тих, кому є що сказати друкованим словом.

 

 

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Кредит січень-травень 2021
Зібрано Залишилося зібрати
14801грн
123612грн
Потрібно зібрати
138413грн
Залишилося
12днів
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

Львів
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: