Діти шкодять екології?

Недавно мені потрапив на очі заголовок статті в іноземній пресі, який звучав так: «Діти дуже милі, але зовсім не дружні для екології».

Посил матеріалу такий: народження дітей — це найбільш руйнівна для навколишнього середовища річ, яку лише можна уявити. І, згідно з підрахунками вчених, зменшення кількості трансатлантичних перельотів, відмова від автомобілів та перехід на їжу рослинного походження в рейтингу рятівних для планети заходів стоять аж після зменшення кількості дітей у сім’ї. Тобто щоб зберегти планету для майбутніх поколінь, нам потрібно (увага!) не народжувати тих, хто і є майбутнім поколінням! Ну, або хоч би обмежити це майбутнє покоління кількісно.

Читайте також:
Абсурди сучасності: нагорода за небажання мати більше дітей

Що ж, Україна, в такому разі, має великі шанси зберегти свою екологію, адже у нас усе ще більше дітей гине від абортів, ніж народжується, і двоє дітей у сім’ї — це все ще максимум, а троє — ризиковане шаленство; четверо й більше — героїзм на межі з безумством. Нам десятиліттями вмовляли, що багатодітність це якась патологія, а потім настали важкі, без перебільшення, 90-і, й рівень народжуваності знизився ще більше, вже суто з економічних причин. У нас ще досі панівною є думка, що дітям треба все-все дати по-максимуму: «поступити їх», тоді «вивчити», «по дорозі» забезпечити помешканням, автом…

Нам не потрібні міжнародні організації, які досліджують позитивний вплив зменшення народжуваності на екологію планети Земля. Ми тут самі даємо собі раду. Коли мав народитися наш третій син, одна знайома запитала, як я планую забезпечити всіх трьох дітей квартирами. Ось що хвилювало її найбільше. Як, зрештою, і багатьох інших.

Але ось яка справа:

Більше теж може означати менше

Більше дітей — менше непотрібних витрат. З кожною наступною дитиною ви вчитеся визначати пріоритети дедалі краще, фокус із «мати» переміщується на «бути». Ви перестаєте вдавати і починаєте бути справжніми батьками, які насправді піклуються про своїх дітей, а не лише забезпечують їхні потреби.

Що більше, то краще

Більше дітей — більше людей працездатного віку в розквіті сил, які творять фундамент суспільства і добре впливають на розвиток держави. Зрештою, екологічні проблеми теж треба комусь вирішувати, а якщо людство штучно обмежить народжуваність, то за якийсь час ми отримаємо втілені в реальність футуристично-апокаліптичні фільми і опинимося на межі вимирання як вид.

Зменшення кількості не означає покращення якості

Як часто ми чуємо, що кількість не означає якість, коли хтось хоче нам сказати, що краще, щоб було менше, зате воно буде якіснішим. Людина як вид не підпадає під ці критерії. «Якість» людства покращується завдяки взаємодії великої кількості представників виду, адже кожний наділений якимись здібностями, вміннями та у співпраці ми здатні створити щось, що допоможе людству вирішити чергову глобальну проблему. Що вища народжуваність — то більша імовірність появи геніїв та лідерів, які здатні змінювати світ на краще.

Але повернімося до екології. На мою думку, варто більше перейматися тим, що страждає найбільше: екологією сімейних стосунків. Дорослі отруюють своїх дітей «фінансовими звітами», щоб діти не сумнівалися, як дорого вони обходяться. Регулярно інформують про те, скільки нервів, сил та здоров’я йде на те, щоб із тих невдячних дітей «люди» виросли. А тим часом позбавляють дітей найнеобхіднішого — свого часу, присутності, прийняття та любові. Щоразу більше дітей виростає з переконанням, що батьківство й материнство це важкий тягар. А потім підтягують під це різні теорії, дослідження та розрахунки — так народжуються нові ідеології і так помирають діти.

Насправді проблеми з екологією навколишнього середовища, як і з екологією стосунків, не в багатодітності сімей, а в тому, що людство перестало поводитись як «відповідальний дорослий» і намагається вирішити свої проблеми за рахунок найслабших та найменш захищених — ненароджених дітей.