Хоча у сучасному суспільстві лютий найчастіше асоціюється з днем святого Валентина, стародавній світ вважав його місяцем очищення.
Сама латинська назва цього місяця, Februarius, походить від слова Februa — «свято очищення», яке своєю чергою зобов’язане своєю назвою божеству давньоримського пантеону, Фебруусу, якого вважали богом очищення.
У лютому римляни проводили обряди очищення і покутних жертв. Цей місяць якнайкраще підходив для цієї мети, оскільки він був останнім місяцем року, а отже — місяцем, під час якого завершувалося очищення землі. Крім цього, у давніх римлян лютий проходив під знаком Водолія, і люди очищалися водою: окроплювали нею будинки, храми, цілі міста та самих себе з метою спокутування і відродження у новому році.
У календарі Римської Католицької Церкви 2 лютого — це свято Стрітення Господнього. Воно також стосується обряду очищення, у якому Марія брала участь через 40 днів після народження Ісуса, як це відомо з Євангелія від Луки: «І як сповнилися дні очищення їхнього, за законом Мойсея, вони привели Його в Єрусалим поставити Його перед Господом» (Лк 2, 22).
Відзначати це свято у лютому було логічним для давньої римської Церкви, щоб привести римлян від язичницького розуміння очищення до християнського. Крім того, у лютому часто починається Великий Піст — час інтенсивного духовного очищення.
Сьогодні Церква так само заохочує вірних у лютому особливим чином подумати про свої гріхи та розпочати підготовку до Великодня. Цей місяць досі може стати для нас місяцем очищення наших душ від гріхів, щоб ми були готові гідно прийняти Воскреслого Ісуса у свої серця на Великдень.