На відстані за 30 км від Львова і 30 км до кордону з Польщею розташоване невеличке затишне містечко Жовква. Місто з багатим історичним минулим.
Сьогодні, коли війна в Україні вийшла за межі Донбасу, мешканці Жовкви активно заповнюють сторінки новітньої історії своєю завзятістю, згуртованістю й активною допомогою тим, хто постраждав від війни. Вони збирають і переправляють у гарячі точки гуманітарну допомогу, приймають біженців, годують людей, які стоять у черзі в очікуванні на перетин кордону.
Сестри св. Домініка, які служать у цьому містечку вже близько 20 років і активно ведуть суботню школу для дітей та молоді, теж не залишилися осторонь людської біди. Вони почали рух у бік кордону — з гарячої їжею та добрим словом.
Сестри Матеуша Тринда ОР та Сара Єва Лакома ОР розповіли, як уперше виїхали до черги на кордон:
— Ми вперше поїхали на кордон 26 лютого. Черга була понад 20 км. Узяли борщ, канапки, каву, чай і почали підходити до людей. І так почалося наше служіння. Їздимо до кордону, коли є черга. Готуємо борщ, а наші волонтерки допомагають робити канапки.
— Хто вам допомагає усе готувати?
— Нам допомагають наші учні, батьки наших учнів, наші парафіяни — але й не лише вони. Люди з навколишніх сіл привозять харчі, печуть булочки та пиріжки. І ми ділимося тим, що маємо. Вже понад тисячу порцій борщу роздали за цей час.
— Чого ще, крім гарячої їжі, потребують люди у таких обставинах?
— Доброго слова, розради, підбадьорення. Вони втомлені фізично і психічно, не знають, що на них чекає і що вони робитимуть далі, тож треба з ними розмовляти, заспокоювати. А ще ми брали з собою солодощі, і шоколадка викликала у дітей усмішку, на хвилинку вони знову почувалися у звичайному світі. Діткам, які сиділи в машинах у цій черзі, ми роздавали кольорові олівці та розмальовки, які придбали і принесли наші парафіяни. Мами були особливо вдячні, адже діти сиділи по кілька діб в авто, а це дуже важко.
— Не бракує харчів?
— Завдяки нашим сестрам із Польщі та Фонду святого Домініка ми вже отримали декілька вантажівок допомоги для біженців, для війська, для тих, хто найбільше потребує. Також ми співпрацюємо з гуманітарним штабом, який створили у Жовкві самі містяни. Уявіть, щодня декілька сотень людей приходять у цей штаб, як на роботу, щоби прийняти, розсортувати і знову завантажити транспорт із гуманітарною допомогою, який щодня вирушає на Харків, Київ і всюди туди, де зараз дуже важко. Частина людей із цього штабу займається біженцями: приймають і розселяють людей у Жовкві й околицях. Прийняли вже десь 1700 осіб. Також ми підтримуємо продуктами харчування дві школи біля Жовкви, у яких розмістили дітей із Харкова та Києва.
— Чи можна говорити про якісь позитиви у цей драматичний час?
— Сьогодні ми бачимо плоди нашої 20-річної праці в цьому місті: більшість тих, хто з таким запалом, відданістю та відкритим серцем включився у волонтерську діяльність, — це наші учні та їхні батьки; це наші випускники; вихованці. Всі вони в різний час ходили до нашої школи.
Сестри св. Домініка щедро діляться дарами, які отримують від друзів із Польщі, і не лише матеріальними, але також і духовними. Вони не втомлюються молитися за Україну та її військо, а нещодавно роздали своїм підопічним військовим розарії, які поїдуть на фронт.
Фото з перебування у Жовкві кардинала Конрада Краєвського, Папського благодійника
фінансово.
Щиро дякуємо!
