Чому б Ватикану не продати усі свої багатства, щоб нагодувати бідних?
Я й сам казав це безліч разів, коли був протестантом-антикатоликом. Насправді, якщо скласти докупи всі багатства та майно протестантських церков та організацій, це набагато перевищить багатства Ватикану або окремих дієцезій по всьому світу. Протестанти кидають нам цей виклик, але чи пропонують вони самим протестантам продати всю свою землю, будівлі, модні автомобілі пасторів і мегацеркви, вартістю мільйони доларів?
Більшість людей не усвідомлюють, що левова частка «багатства» Католицької Церкви — це таке майно, як лікарні, школи, соціальні служби і храми. Ми — найбільший постачальник медичних послуг у світі, про що теж мало хто знає.
Але чи повинна Католицька Церква продати всі свої скарби, щоб нагодувати бідних?
По-перше, ні, вона не повинна. По-друге, вона не може.
Кілька років тому іспанець Альберто Хуесас Ескудеро ініціював онлайн-петицію під назвою «Обміняти скарби Ватикану на їжу для Африки», що набрала понад 40 тисяч підписів. Він стверджував, що «бачити багатства Ватикану, а потім дивитися новини — це ганьба». Він твердив, що Церква не проповідує власним прикладом, бо «Ісус народився у печері й жив у злиднях», а також, що не вірить у здатність Ватикану «визнати свої помилки».
«Ватикан — це ганьба! Католицька релігія — це ганьба!», — підтримала його молодь.
Кардинал Пауль Йозеф Кордес, голова Папської Ради «Cor Unum», що відповідає за харитативну діяльність Церкви, коментуючи петицію, зазначив, що Папа не може її розглянути. І справа тут не лише в ідеологічному аспекті, а й у тому, що міжнародне право забороняє йому це зробити. Кардинал сказав, що постійно чує такі пропозиції протягом 40 років, і що раніше вони лунали навіть частіше. Він пригадує, що коли Папа Йоан Павло ІІ запросив його працювати в Курії, у суспільстві панували дуже сильні антиватиканські настрої.
«Я досліджував статус ватиканських фондів і виявив, що Церква не може робити те, що їй заманеться, з творами мистецтва, які зберігаються у Ватикані, — сказав кардинал Кордес. — Насправді, Церква має обов’язок зберігати твори мистецтва іменем італійської держави. Вона не може їх продавати».
Прелат пригадав випадок із 70-х років, коли благодійник зробив пожертву на реконструкцію Колегіо Тевтоніко (Німецького коледжу) у Ватикані, і директор захотів подарувати йому на знак вдячності маленьку статую — мізерної вартості, порівняно з іншими, що зберігаються у музеях Ватикану. Німецький благодійник тоді мав чимало проблем з італійською державою, оскільки його звинуватили у вилученні предметів, які Італія повинна була охороняти. «У кожній країні існує багато заходів для захисту творів мистецтва, тому що держава має обов’язок їх берегти», — додав кардинал Кордес, зазначивши, що скарби Святого Престолу також є частиною історії та культури Італії.
Він також підкреслив активну роботу Католицької Церкви у сфері охорони здоров’я та освіти в різних регіонах Африки. «Африканські президенти визнають це, коли зустрічаються з Папою», — сказав він, зазначивши зокрема, що без Церкви більшість хворих на СНІД людей були би покинуті напризволяще, оскільки саме Церква з її мережею лікарень опікується найбільшою кількістю таких хворих у світі.
Переклад CREDO за: Defenders of the Catholic Faith
фінансово.
Щиро дякуємо!
