Пожежники, які гасили вогонь, визнали, що скульптура Божої Матері та розарій виконані з таких само легкозаймистих матеріалів, що й решта речей, які згоріли.
Розарій і статуетка Богородиці з Апаресіди залишилися неушкодженими після пожежі, яка зруйнувала будинок у бразильському місті Понта Ґросса.
Пожежники, які брали участь у приборканні вогню, самі оприлюднили фотографію двох девоціоналій, урятованих від лиха, зауважуючи, що цей факт «привернув їхню увагу». Зрештою, як підкреслили самі вогнеборці, і статуетка, і вервичка виготовлені «з матеріалів таких само легкозаймистих, як усе решта, що згоріло».
Полум’я вибухнуло вранці 29 серпня ц.р., поширюючись по всіх приміщеннях маленького будинку площею 40 кв. м., який був частково збудований з деревини.
За повідомленнями пожежників, сусіди згорілого будиночка увімкнули садовий полив, щоб затримати вогонь. Ніхто не постраждав.
Чи це чудо?
Неможливо говорити про чудо, коли наявне наукове пояснення події. В цьому разі — шерег перемінних може пояснити, чому розарій і статуетка залишились неушкодженими попри серйозні руйнування в тому ж приміщенні.
Використання терміну «чудо» поширене стосовно явищ, які виглядають надприродними: у переважній більшості випадків його використовують із добрими намірами, однак нерідко це поспішне і помилкове.
Чудо — це явище, якого наука пояснити не може, яке суперечить законам природи. Щоб якесь явище було визнане надприродним, доконечними є розсудливі й детальні дослідження. Церква дотримується дуже чітких наукових критеріїв, щоби підтвердити чудо. Наприклад, чудо зцілення вимагає десятків років, щоб бути розпізнаним. Факти мають бути детально вивчені лікарями, перевірені вченими (найчастіше людьми світськими чи й навіть атеїстами), виставлені на публічну критику, і лише після проведення всіх аналізів та досліджень сама Церква проводить теологічну оцінку в своїх експертних комісіях.
Чи це «знак»?
Якщо це не чудо, то, може, той факт, що розарій і статуетка Богородиці не згоріли у вогні, можна визнати «знаком»?
Якщо розуміти під «знаком» те, що має «значення», то безумовно немає помилки у ствердженні, що це природний знак — тобто факт рідкісний і вражаючий, але, попри це, «передбачений» у природному порядку речей. Цей вид фактів, хоч би які вони були незвичайні для наших очей, означає передусім саме існування природного порядку — а це вже саме по собі вельми надихає: існує певний природний лад, а не якась випадковість.
Насправді то не тільки надприродні явища можуть мати на нас вплив: сама природа, включно з природною здатністю дивуватися красі, також може нам багато що сказати. Захват природою вже сам по собі відсилає нас до ключового питання науки й філософії: а звідки це все взялося?
Дивовижно, але події, цілком пояснювані природним порядком речей, можуть стати «пуском» для важливих роздумів.
Християнин вірить, що Бог промовляє до нас через знаки: чи то природні, чи надприродні — і що Він завжди залишає людині остаточне рішення про те, як їх інтерпретувати. Кажучи до слова, атеїсти мають тенденцію підкреслювати, що трагедії є «доказом» неіснування Бога. Так вони по-своєму посилаються на власну «віру» в неіснування Бога, будовану на знаках, що індивідуально інтерпретовані— і для науки, відповідно, доказу не становлять.
Для тих, хто вірить, що Бога нема, все є і завжди буде тільки випадком і безглуздістю. Для тих, хто вірить у Бога і надприродний сенс існування, все є і завжди буде великим чудом, про що свідчить щедрість знаків. Бо «небеса оповідають славу Божу, і діло рук Його проголошує твердь небесна» (Пс 19, 2).
Переклад CREDO за: Франсіско Венето, Aleteia