«Дивись, як палатиме росія!» — почула вона від Марії у Велику П’ятницю 1950 р., а перед її очима простяглося величезне поле, вкрите полум’ям і димом, в які були занурені душі, мов у море вогню.
Хто ж така Елена Аєлло?
Блаженна Елена Аєлло: страждання Хресної Дороги
Італійка з невеличкого містечка Монтальто Уффуґо народилася 1895 р. у багатодітній сім’ї кравців. Розумна, з чудовою пам’яттю і завзяттям до навчання, вона у вісім років уже знала весь дитячий Катехизм.
Елені було 10 років, коли померла її мама. Тато, вдівець із вісьмома дітьми, потребував допомоги, через що на вступ Елени до монастиря — чого вона щиро бажала — довелося зачекати. Дівчину відправили до школи, якою керували монахині; там вона вирізнялася працьовитістю та старанням.
Через роки, коли вона остаточно сама вибрала монаше життя, Елена була обдарована містичними благодатями та удостоїлася честі духовних розмов із Господом Ісусом, Дівою Марією та святими. Протягом 38 років щоп’ятниці під час Великого Посту вона терпіла муки Хресної Дороги та смерті Ісуса, обдарована стигматами на руках, ногах та у боці.
Елена Аєлло померла 1961 р. в Римі як засновниця згромадження Малих сестер Страстей нашого Господа Ісуса Христа.
Розмови з Ісусом
Найчастіше вони відбувалися щороку у Велику П’ятницю. Перша була записана 1923 р., остання — 1961 р., в рік її смерті. Господь Ісус являвся Елені весь у ранах і страждав. Він утішав, але часто жалівся на спустошення, яке приносить гріх, свідомо вибраний людьми.
«Дивися, дитино, до якого кінця допровадили мене гріхи людини. Уряди народів повстали як втілені демони, і коли говорять про мир, то готуються до війни з найруйнівнішими знаряддями для знищення людей і народів. Люди стали невдячними щодо мого Серця і, зловживаючи Моїм милосердям, перетворили Землю на місце злочину», — казав Господь 16 квітня 1954 р.
Він зазначив, що поганий приклад батьків доводить душі їхніх дітей до руїни. Скаржився, що зникає звичай молитися разом із дітьми. Попри те, що Він віддав життя за все людство і кожну людину зокрема, Ісус бачить, що мало хто про це пам’ятає. Люди святкують Великдень, але не знають, чому. Не пам’ятають, Кому вони завдячують вічною перемогою над смертю.
«Воля людей не змінюється. Вони вперто живуть у гріху», — каже Ісус.
Розмови з Марією
У розмовах із Марією, що тривали багато років, повертається печаль через загальний дозвіл жити у гріху. У видіннях Марія не оповита білим, блакитним і срібним світлом, як відомо з інших об’явлень.
Вона часто відвідує Елену, одягнена в чорне, із сімома мечами, що пробивають Її непорочне Серце. Схоже, ніби, попри воскресіння Ісуса, Вона й надалі перебуває в жалобі. І це не жалоба за Сином — Марія оплакує нас, дітей, яких отримала як Мати під хрестом.
«Моє Серце сумує через стільки страждань світу, який через тріумф зла лежить в руїнах. Люди уперто живуть у гріху, легковажать Божою справедливістю — а гнів Божий близько. Скоро світ уразять великі нещастя, криваві революції, страшні урагани, розіллються потоки й моря», — застерігає Марія в одному з видінь.
«Сатана царює і тріумфує на землі»
В іншому видінні, 8 квітня 1955 р., Елена бачить Марію прекрасною і величною, але в сльозах. «Дочко моя, це твоя Мати говорить до тебе, слухай уважно й перекажи іншим усе, що я тобі кажу. Люди, попри численні застереження, не повертаються до Бога, відкидають благодать».
Елена, вражена картинами руйнувань, які показала їй Марія, 7 квітня 1950 р., запитує: «Що буде з Італією? Чи врятується Рим?» Мати Ісуса відповідає, що порятунок прийде через папу, але він багато страждатиме. Також Вона наголосила, що страждатиме Церква, але сили пекельні її ніколи не переможуть.
«Сатана царює і тріумфує на Землі! Подивився, як душі падають у пекло. Дивися, яке високе полум’я, а душі, що падають у нього, — як сніжинки… Скільки іскор! Скільки криків ненависті й розпачу! Скільки болю! Подивися, скільки душ священників! Що за тортури, моя доню, в Моєму материнському Серці… Великий Мій смуток, коли Я бачу, що люди роблять це, — вибирають гріх», — зізнається Елені Марія.
Спасіння є!
В одній із розмов у 1960-х роках Божа Мати поділилася з монахинею пророцтвом про роль росії у знищенні світу. Вона прямо сказала, що наступна страшна війна прийде зі сходу.
«Росія воюватиме з Америкою і спустошуватиме Європу. Рейн наповниться кров’ю. Італія також буде повалена великою революцією, а папа страждатиме. Росія пройдеться по всіх народах Європи, зокрема, через Італію, а її прапор майорітиме над куполом базиліки св. Петра», — сказала Марія.
Чи позбавила Вона тим самим надії на порятунок і мир? Невже все вже вирішено і спасіння немає? Зовсім ні. Пророцтво — не вирок. Це попередження: зло можна зупинити тільки добром, молитвою та відмовою від гріха.
У свято Непорочного Серця, 22 серпня 1960 р., Марія сказала:
«Не бійтеся, бо Я супроводжуватиму моїх вірних і всіх, хто прийме Мої наполегливі застереження, своєю материнською опікою, а вони — зокрема, молячись Мій Розарій, — будуть спасенні».
Покаяння і жаль за гріхи
Визнання гріха, сповідь, жаль за гріхи та покута — це ключ до спасіння світу. Не тому, що Бог — мстивий, а тому, що, свідомо вибираючи зло, ми віддаємо себе у владу сатани. Відкидаємо Бога, а Він, шануючи наш вибір, не може нам допомогти. Не Бог покинув світ — це люди викинули Його зі світу.
«Як можна врятувати світ від катастрофи, яка ось-ось спіткає обмануті народи, якщо людина не шкодує за свої гріхи та падіння? Єдиний порятунок — це повне покаяння і повернення до Бога та справжня побожність до Мого Непорочного Серця, особливо в щоденній молитві Розарію», — підказує Марія в розмові з блаж. Еленою Аєлло.