Архієпископ Ґаллагер: будь-яка агресивна війна абсолютно неприйнятна

Виступаючи під час заходу, організованого турецьким та українським посольствами при Святому Престолі, архієпископ Ґаллагер, Секретар у справах стосунків із державами та міжнародними організаціями, наголосив на гуманітарних аспектах цього питання і на необхідності докладати зусиль, щоб дипломатія була результативною.

Подібно до того, як нестача необхідних для життя речей часто викликає соціальне напруження, через що справедливо — ствердитися, що «немає миру без хліба», так само й нестача порядку та стабільності часто має прямий вплив на добробут народів, тому однаково правдивим є ствердження, що «немає хліба без миру». Про це говорив архієпископ Пол Річард Ґаллагер, Секретар Святого Престолу у справах стосунків із державами та міжнародними організаціями, виступаючи під час панельної дискусії «Panem et pax» («Хліб і мир»), яку організували посольства Туреччини та України при Святому Престолі. Захід, що відбувся 4 травня 2023 р., був присвячений обміну думками щодо чорноморської зернової ініціативи — пише Vatican News.

Неприйнятність агресивної війни

У своєму виступі архієпископ Ґаллагер зазначив, що війна, розв’язана росією проти Україн,, «потрясла світ так, як цього вже давно не траплялося, своїми політичними, військовими, економічними, соціальними, гуманітарними й навіть релігійними наслідками». Він наголосив, що «будь-яка агресія є абсолютно неприйнятною, незважаючи ні на аргументи, що вживалися для її розв’язання, ані на цілі, оголошені чи неоголошені, які наміряються досягти». «Окрім того, що вона неприйнятна у своїх мотивах, війна ще більше невиправдана через трагічні наслідки», — сказав Секретар Святого Престолу у справах стосунків із державами, зауваживши, що підтвердженням цього є сумний підсумок численних загиблих, поранених, пропалих безвісті, біженців і внутрішньо переміщених осіб, а також знищення цивільної інфраструктури й будинків.

Глобальні наслідки

Серед наслідків цієї війни очільник ватиканської дипломатії виокремив «не менш важкий» — «продовольчу кризу, пов’язану з блокадою українських портів». Він нагадав, що Україна — один із головних постачальників зернових у світі, тому блокада портів вплинула на життя мільйонів людей. Тож ініціатива про створення так званого «зернового коридору», що вимагала неабияких зусиль на шляху до підписання угод і для їхнього виконання, «не лише заслуговує на похвалу, а й повинна бути підтримана», захищаючи від можливих маніпуляцій і зловживань. Архієпископ Ґаллаґер наголосив на тому, що ініціатива не обмежилася лише запобіганням втраті вже зібраних і тих, які мають бути зібрані зернових, але спрямована на те, щоби «стабілізувати ринок і гарантувати їжу багатьом бідним планети, запобігаючи ризикові голоду».

Не використовувати їжу як зброю

Секретар Святого Престолу у справах стосунків із державами процитував слова Папи Франциска, сказані 1 червня 2022 року, закликаючи «не використовувати зерно, базовий продовольчий продукт, як зброю на війні».

«Цей заклик, — сказав дипломат, — досі актуальний, і його треба сприймати не тільки у вузькому значенні проти можливого використання експорту зернових як шантажу, але й у широкому — проти будь-якої можливої форми використання цієї угоди для цілей, прямо чи опосередковано не гуманітарних».

Свідчення про можливості дипломатії

Архієпископ Ґаллагер також звернув увагу на те, що зернова ініціатива має позитивне значення не тільки як безпосередня відповідь на проблему продовольчої безпеки, а й тому, що свідчить: «дипломатичні зусилля варто докладати і вони можуть приносити плоди». Про це також говорив Папа Франциск після молитви «Ангел Господній» 7 серпня 2022 р., отримавши повідомлення про те, що з українських портів вирушили перші кораблі з зерном. За його словами, це свідчить про те, «що можливо вести діалог і досягати конкретних результатів, які приносять користь усім». Тож назвавши цю подію «знаком надії», Святіший Отець тоді побажав, «щоби йдучи цим шляхом, вдалося зупинити бойові дії та досягти справедливого та тривалого миру».

«Через понад рік і два місяці від вторгнення в Україну, ситуація залишається невтішною: у той час, як наслідки та жахіття конфлікту стають дедалі трагічнішими, зусилля задля відновлення справедливого миру залишаються безплідними. Також і в такому контексті, однак, важливість зернової угоди є не менш актуальною для всіх дипломатичних зусиль. Якщо порозуміння, про яке ми говоримо, буде добре підтримуватися та здійснюватися, воно може послужити для відновлення атмосфери довіри, якої дуже бракує і яка може розвинутися в плідний діалог і щодо інших питань, навколо яких є принципова згода, як от необхідність гарантувати ядерну безпеку та запобігти військовій ескалації такого характеру», — зазначив Секретар Святого Престолу у справах стосунків із державами та міжнародними організаціями.