Питання: Як мені розмовляти з Богом?
Відповідь:
Спілкування відіграє дуже важливу роль у житті кожної людини. Якщо ми маємо розмовляти з кимось важливим і від цієї розмови залежить наше майбутнє, то серйозно готуємося до цієї бесіди. А щоб вона була плідною, ми також шукаємо відповідні слова, щоб чітко висловити свої думки. Від цієї розмови не раз залежить дуже багато. А як розмовляти з Богом?
Відповідаючи на це запитання, ми насправді торкаємося теми молитви. Адже молитва — це розмова з Богом. Святий Бенедикт у своєму «Правилі» дає дуже важливу пораду: «часто знаходити час для молитви». Якщо когось любиш, то прагнеш зустрітися із цією особою і розмовляти з нею. Це також стосується Особи Бога. Насамперед, якщо я справді Його люблю, то розмовляю з Ним часто, постійно, щиро, зокрема, й тоді, коли переживаю важки часи і страждання. Святий отець Піо в найважчі моменти свого життя, коли почувався покинутим Богом, повторював слова Ісуса на хресті: «Боже мій, Боже мій, чому мене покинув?» Він також часто наголошував, що «молитва — це ключ, який відчиняє серце Бога». Коли ми розмовляємо з Богом, то насамперед маємо пам’ятати, що перебуваємо в Його присутності, що ми завжди перед Ним. У листі до Аніти Родоте від 16 лютого 1915 р. отець Піо написав:
«Пам’ятай, що ми завжди перебуваємо у присутності Бога, перед яким відповідатимемо за кожний наш вчинок, добрий чи поганий. (…) Передусім дбай про те, щоб завжди стояти в Божій присутності. Тому пам’ятай, що Найвищий Бог разом із небесним воїнством присутній у твоїй душі. Потім, на першому місці, хай буде в тебе молитва й медитація. Пам’ятай про те, щоб мати заплющені очі, голову тримати якомога прямо, а лобом спертися на долоні або руки, як тобі буде зручніше. Усе це має бути природно й щиро».
Коли ми розмовляємо з Богом, то маємо твердо вірити — як написав у «Сповіді» св. Августин, «маємо твердо стояти на балці віри». Молитва вписана в серце кожної людини.
«Перше важливе місце, де вчаться надії, — це молитва. Якщо ніхто більше мене не слухає, то Бог ще слухає. Якщо я більше не можу ні з ким розмовляти, не можу ні до кого кликати, — то завжди можу говорити з Богом. Якщо не має вже нікого, хто міг би мені допомогти, — коли йдеться про потребу або очікування, які перевершують людські можливості надіятися, — Він може мені допомогти», — навчав Бенедикт XVI.
Тож ми маємо розмовляти з Богом, маючи в серці віру, надію та любов. Розмова з Богом — це також нагода до апостольства й реалізації любов ідо ближнього. Під час такої розмови не можна думати тільки про себе; це простір, у якому є місце для інших. Ромова з Богом — це також школа, у якій вчаться давати свідчення християнського життя. «Ми маємо насамперед розмовляти з Богом, щоб мати змогу говорити про Бога», — писав Бенедикт XVI.
фінансово.
Щиро дякуємо!
