Святий Бенедикт Нурсійський — один із найвідоміших та найпопулярніших святих Католицької Церкви. Медальйон святого Бенедикта — це сакраменталія, що славиться потужним захистом від темних сил.
Але чи знаєте ви, що свого часу самому Бенедикту доводилося захищатися не лише від атак нечистого духа, але й від підступів його ближніх? Саме з цієї причини його вважають також могутнім захисником від отрут.
Замолоду святий Бенедикт був дуже розчарований матеріалізмом і занепадом моралі, свідком яких він став у Римі, куди прибув на навчання. З цієї причини він пішов звідти, щоби стати ченцем-відлюдником. Живучи у горах, далеко від людей, він здобув репутацію чоловіка великої святості, і багато хто хотів мати його за свого духовного наставника. Згодом група монахів переконала Бенедикта стати їхнім настоятелем, і він, хоча й неохоче, погодився.
Спочатку все йшло добре, однак потім перша ейфорія зникла, і серед учнів Бенедикта почало зростати невдоволення. Одні заздрили його святості й духовній чистоті, інших дратували суворі дисциплінарні вимоги його уставу. Зрештою група монахів дійшла до того, що змовилася отруїти свого вчителя, підсипавши отруту у його вино.
Коли йому принесли чашу, Бенедикт осінив її хресним знаменням і прочитав над нею молитву благословення. Чаша негайно розбилася на друзки, зірвавши лихий план ченців. Збагнувши нечестивий намір своїх учнів, Бенедикт покинув їх назавжди.
Іншого разу один священник, що заздрив праведності Бенедикта і любові, яку до нього відчували люди, вирішив отруїти його хлібом. Сівши за стіл, святий помолився, благословляючи хліб — і тієї ж миті до нього прилетів ворон і забрав у нього хліб, перш ніж Бенедикт встиг його з’їсти.
Завдяки цим двом легендам в іконографії святого Бенедикта часто фігурує чаша, змія, або ворон із хлібом у дзьобі.
Елісон Куббос, «Ворон св. Бенедикта»
Читайте також: «Птиці небесні» чи вісники лиха? Як ворони годували святих