Історія святого Августина, одного з найвпливовіших святих і богословів в історії католицизму, вплинула на моє життя так, як я навіть не могла уявити. Його драматичне навернення, сформоване внутрішньою боротьбою й остаточним підкоренням Богові, глибоко резонує з моїм особистим досвідом, стаючи джерелом сили та натхнення.
Історія святого Августина — це історія великого перетворення. У юності він був гедоністом, що зійшов зі шляху віри. Він вів життя, повне пожадливості й насолод, відкидаючи католицьку віру своєї матері, святої Моніки.
Життя святого Августина різко змінилося після років пошуків правди й сенсу. Його навернення було позначене сильним внутрішнім конфліктом, що його він описує у своїй знаменитій «Сповіді», кульмінацією якого став момент божественної благодаті, відповідь на молитви його матері. Ця розповідь про спокуту та непохитну любов дала мені потужний приклад для наслідування у власному житті.
Я пригадую період, коли моя подруга відійшла від віри і віддалилася від Церкви, відмовляючись приймати Христа в Євхаристії під час Меси. Її сумніви заважали їй отримувати прощення, яке Христос пропонує нам через Таїнство сповіді. Вона не могла прийняти істину, що, незважаючи на наші гріхи, з розкаяним серцем і бажанням виправитися, ми отримуємо звільнення силою Святого Духа після відпущення гріхів у цьому Таїнстві зцілення та милосердя. Немає такого великого гріха, якого Бог не міг би простити, якщо ми щиро каємося і прагнемо стати кращими.
Читайте також: Шлях св. Моніки. Боротьба батька, який програв мамоні
Мені було боляче за неї, і у певні моменти я почувалася неймовірно безпорадною. Я могла лише спостерігати, як вона залишається на лаві, бо навіть після Таїнства сповіді не хотіла приступати до Причастя, почуваючись негідною. Правда така, що всі ми негідні, але Бог любить нас, і коли ми приймаємо Його в Євхаристії, Він обіцяє нам вічне життя. На Месі ми молимося: «Господи, я недостойний, щоб Ти прийшов до мене, але скажи лише слово, і одужує душа моя». Саме коли ми приймаємо Христа у Євхаристії, Він зцілює наші рани і перемінює нас, даючи силу в милосерді.
У ці темні моменти я знаходила розраду в історії святого Августина. Його приклад навчив мене важливості терпіння та наполегливої молитви. Я почала палкіше молитися не лише про повернення моєї подруги до віри, але й про силу підтримувати її під час її духовної подорожі. Історія святого Августина нагадала мені, що для змін часто потрібен час, і моя роль полягає в тому, щоб бути опорою любові, якою була для Августина його мати, свята Моніка.
Життя святого Августина також навчило мене, як важливо довіряти Божому часу. Було багато моментів, коли я була розчарована часом очікування відповіді на молитви, і сумнівалася, чи відбудуться колись зміни. Однак досвід святого Августина запевнив мене: навіть якщо ми одразу не бачимо плодів наших зусиль, це не означає, що наші молитви марні.
Історія святого Августина підкреслює силу любові. Та глибока, безумовна любов, яку він зрештою визнав у вчинках своєї матері, ніколи не слабшала, незважаючи на його поведінку. Цей аспект його історії надихнув мене поставитися до моєї подруги з такою ж непохитною любов’ю та підтримкою. Це не завжди було легко, і на цьому шляху було багато невдач, але пам’ять про переміну святого Августина допомогла мені продовжувати беззастережно любити і ніколи не здаватися — так само, як його мати ніколи не вагалася у своїх молитвах за нього.
Мене глибоко зворушили слова святого Августина: «Ти створив нас для себе, о Господи, і наше серце не знатиме спокою, доки не спочине в Тобі». Ці слова зі «Сповіді» втілюють глибоке усвідомлення необхідності Божої присутності у нашому житті. Подорож святого Августина від безсенсовного життя до віднайдення спокою в Божих обіймах нагадала мені, що незалежно від того, як далеко заблукала моя подруга, вона ніколи не буде поза межами досяжності Божої любові та благодаті.
Зрештою моя подруга таки знайшла шлях назад до Церкви. Незважаючи на те, що цей шлях був довгим і повним випробувань, наука, яку я винесла з історії святого Августина, була безцінною. Його життя — це свідчення сили віри, надії та любові, і його приклад досі надихає мене. У моменти сумнівів чи розчарування я дивлюся на святого Августина і знаходжу в собі сили вистояти, знаючи, що, як і він, я теж можу перебувати на шляху до неба.
фінансово.
Щиро дякуємо!
