Протестанти заперечують, що добрі справи можуть отримати винагороду від Бога, але святий Августин навчав, що наші заслуги — це лише те, чим Бог «вінчає свої власні дари».
Так навчає Католицька Церква. Благо винагород не походить від нас самих і не виникає само собою; воно походить від Бога, що дає нам благодать робити будь-яку добру справу. Але ми можемо і повинні охоче брати у цьому участь і робити те, чого Він хоче від нас, — і Бог винагородить нас за це.
Ось біблійні уривки, на яких базується наша доктрина про заслуги:
1.«Бо Я вибрав його на те, щоб він наказав своїм дітям і своєму домові по собі берегти путі Господні, творивши правду й суд, щоб Господь сповнив на Авраамові те, що обіцяв йому» (Бут 18, 19).
2.«Клянуся Мною самим — слово Господнє: за те, що ти вчинив це і не пощадив сина твого, твого єдиного, Я поблагословлю тебе вельми й дуже розмножу твоє потомство, як зорі на небі і як пісок, що на березі моря. Твої потомки займуть міста своїх ворогів» (Бут 22, 16-17).
3.«Господь заплатить кожному по його справедливості й його вірності: сьогодні Господь видав був тебе в мої руки, та я не хотів накласти руки на помазаника Господнього» (1Сам 26, 23).
4.«Воздав мені Господь за моєю справедливістю, згідно з чистотою рук моїх винагородив мене» (2Сам 22, 21).
5.«І сказав йому Бог: “За те, що ти просиш цього, що не просив для себе ні довгого віку, ні багатства, ні смерти твоїх ворогів, а просив розуму для себе, щоб уміти судити, то Я вволю твою волю: дам тобі мудре і розумне серце, що нікого, як ти, не було перше тебе, ані після тебе не з’явиться. А навіть дам тобі те, чого ти не просив: і багатство, і славу, так що рівні тобі не буде між царями, покіль віку твого. А як ходитимеш Моїми путями, пильнуючи Моїх установ та моїх заповідей, як ходив батько твій Давид, то дам тобі й вік довгий» (1Цар 3, 11-14).
6.«Тоді устав Пінхас і вчинив розправу, і кара припинилась. І полічено йому це за заслугу по всі роди, по віки вічні» (Пс 106, 30-31).
7.«Він кожному відплатить по заслузі; противникам своїм — гнівом, і ворогам своїм — покаранням» (Іс 59, 18).
8.«Годі тобі вже ридати та голосити, хай очі твої сліз не проливають! Є бо нагорода за біль твій, — слово Господнє…» (Єр 31, 16).
9.«Очі твої відкриті на всі стежки людських дітей, щоб воздати кожному за його поведінкою й за плодами його вчинків» (Єр 32, 19).
10.«Ти ж, коли даєш милостиню, нехай твоя ліва рука не знає, що робить твоя права: щоб твоя милостиня була таємна, і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі» (Мт 6, 3-4).
11.«Хто напоїть, як учня, одного з цих малих тільки кухликом холодної водиці, істинно кажу вам, той не втратить своєї нагороди» (Мт 10, 42).
12.«Але як справляєш бенкет, заклич убогих, калік, кривих, сліпих. 14 І ти будеш щасливий, тому що вони не мають, чим тобі відплатити, — тобі бо віддасться в день воскресіння праведних» (Лк 14, 13-14).
13.«Я маю, отже, чим хвалитись у Христі Ісусі щодо речей Божих. Не смію бо говорити про те, чого Христос не сподіяв через мене для послуху поган, словом і ділом» (Рим 15, 17-18).
14.«Я посадив, Аполлос поливав, Бог же зростив, так що ні той, хто садив, є чимось, ні той, хто поливав, а Бог, який зрощує. І хто садить, і хто поливає, є одне; але кожний отримає власну нагороду згідно з своїм трудом. Ми бо співробітники Божі, ви — Божа нива, Божа будівля» (1Кор 3, 6-9).
15.«Благодаттю Божою я є те, що є, а благодать Його в мені не була марна; бож я працював більше всіх їх, та не я, але благодать Божа, що зо мною» (1Кор 15, 10).
16.«Всім бо нам треба з’явитися перед судом Христовим, щоб кожний прийняв згідно з тим, що зробив, як був у тілі: чи добре, чи зле» (2Кор 5, 10).
17.«Не обманюйте себе самих: з Богом жартувати не можна. Що хто посіє, те й жатиме. Хто бо для свого тіла сіє, той з тіла пожне зотління; а хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне. Робімо добро без утоми: своєчасно, як не ослабнемо, жатимемо» (Гал 6, 7-9).
18.«Свідомі того, що кожен одержить нагороду від Господа за те, що зробить доброго, чи то раб, чи вільний» (Еф 6, 8).
19.«Бо то Бог викликає у вас і хотіння і діяння за своїм уподобанням» (Флп 2, 13).
20.«Я одержав усе, і маю надто. Мені доволі всього, відколи я дістав від Епафродита вашу милостиню, — пахощі солодкі, жертву приємну, Богові вгодну» (Флп 4, 18).
21.«Старайся виявити себе перед Богом випробуваним робітником, який не має чого червоніти, який добре настановлює словом правди. А порожніх та нечестивих суперечок уникай, бо вони все більше провадять до безбожності, і слово їхнє, немов пістряк, буде ширитися далі. До них належить Гіменей і Філіт, які відхилилися від правди, говоривши, мовляв, воскресіння вже було, і тим руйнують віру в деяких. Однак, стоїть міцна Божа основа, що має ось яку печатку: “Господь знає своїх”, і — “Нехай відступить від неправди кожен, хто Господнє ім’я визнає”. А у великім домі є не тільки золотий та срібний посуд, але й дерев’яний та глиняний; інший на честь, а інший на нечестя. Отже, як хтось очиститься від цього, буде посудом на честь, освяченим, корисним для господаря, готовим на всяке добре діло» (2Тим 2, 15-21).
22.«Я боровся доброю борнею, скінчив біг — віру зберіг. Тепер же приготований мені вінок справедливости, що його дасть мені того дня Господь, справедливий Суддя; та не лише мені, але всім тим, що з любов’ю чекали на Його появу» (2Тим 4, 7-8).
23.«І що б ми не просили, одержуєм від Нього, бо заповіді Його бережемо і чинимо те, що Йому вгодне» (1Йн 3, 22).
24.«Зважайте ж на себе, щоб не втратити те, що ми заробили, а прийняти повну нагороду» (2Йн 1, 8).
фінансово.
Щиро дякуємо!
