Середньовічні люди так само, як і ми, щедро послуговувалися приказками та прислів’ями, щоби влучніше донести свою думку. Приклади таких висловлювань можна знайти у різних літописах, і деякі з них неймовірно схожі на добре відомі нам сьогодні.
У ХІХ столітті історик-медієвіст Генрі Т. Райлі, що спеціалізувався на перекладах середньовічних хронік, склав збірку стародавніх і середньовічних «цитат, прислів’їв, сентенцій і девізів». Ось 30 прикладів, що дійшли до нас через століття:
1.«Мірошник не бачить усього, що несе потік».
2.«Не пришпорюй коня на повній швидкості».
3.«Жодне нещастя не приходить поодинці (Біда ходить не одна)».
4.«Один раз абат — назавжди абат».
5.«Пити як Папа».
6.«За великим сміхом пізнається дурень».
7.«Каптур не робить ченця».
8.«Повний живіт до наук не схильний».
9.«Хто ходить розсудливо, той з мосту не впаде».
10.«Житимеш із кульгавим, навчишся кульгати».
11.«Не всяк той мисливець, хто у ріг сурмить».
12.«Шукати голку у скирті сіна».
13.«Коли один позіхає, то й інший позіхне».
14.«До слова і до букви» [йдеться про необхідність чітко зробити щось саме так, як було сказано].
15.«Голос народу — голос Божий».
16.«Уся та страва не з твого мішка».
17.«Любить кішка рибу, та не любить лапи мочити».
18.«Або писар, або на нього вчиться» [означає, що хтось дуже обізнаний].
19.«Від Меси до столу» [кпина на адресу монахів, які тільки те й роблять, що моляться і їдять].
20.«Тверде з твердим стіни не зробить» [означає, що для будівництва стіни потрібна не тільки цегла, а й м’яка речовина, щоб з’єднати цеглини; тому гордовиті люди не можуть дійти згоди без посередництва людей більш лагідної та поступливої вдачі].
21.«Дівчина, що пахне диким чебрецем, принадніша за ту, що пахне мускусом».
22.«Всяке зло починають “в ім’я Господнє”».
23.«Найбільші вчені — не наймудріші люди».
24.«Візьми, май і збережи — ось приємні слова Папи».
25.«Моя провина, о Боже» [лат. «Mea culpa, Deus»].
26.«Повірте Роберту, який говорить з досвіду» [латинський варіант категоричніший: «Experto crede Roberto»].
27.«Якщо чоловік закоханий у жабу, його жаба буде для нього Діаною» [Діана у у римській міфології була втіленням краси, богинею полювання і жіночності].
28.«Його вуста — мед, його слова — молоко, у його серці — жовч, у його вчинках — обман» [опис лицеміра].
29.«Де три медики, там два атеїсти».
30.«Голодний живіт вух не має».