Роздуми до Слова Божого на І Неділю Адвенту, рік А
Мт 24, 37-44
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Так, як було за днів Ноя, таким буде прихід Сина Людського. Бо так, як у ті дні перед потопом їли й пили, одружувалися і виходили заміж — аж до того дня, коли Ной увійшов у ковчег, і ніхто не знав, аж ось прийшов потоп і забрав усіх, — таким буде і прихід Сина Людського.
Тоді двоє будуть у полі: один буде забраний, а один залишиться; дві будуть молоти на жорнах: одна буде забрана, а одна залишиться.
Отже, пильнуйте, бо не знаєте, якого дня прийде ваш Господь. Оце знайте, що коли б господар знав, у яку сторожу прийде злодій, він пильнував би і не дав би зробити підкоп у свій дім. Тому й ви будьте готові, бо Син Людський прийде тієї години, про яку й не думаєте».
Церква формує нас також через літургійні періоди, під час яких ми переживаємо події історії спасіння. Одним із таких періодів є Адвент, від латинського слова adventus — прихід. У цей час Божий Дух розпалює в наших серцях очікування: очікування на пришестя Ісуса в славі, а також очікування на Його пришестя у вигляді маленького смиренного Дитяти.
У цей час ми особливо покликанні до життєвих позицій пильності та очікування. Чому саме до цих? Коли ми уважно приглянемося до початків історії спасіння, то саме з браку пильності й терпеливості розпочався первородний гріх.
Бут 2, 15: Узяв Господь Бог чоловіка й осадив його в Едемському саді порати його й доглядати його.
Слово доглядати дослівно в єврейському тексті звучить ШаМаР — стерегти, берегти, пильнувати. Це саме слово вживається стосовно заповідей: стерегти заповіді, берегти заповіді. Коли ми бережемо заповіді, ми зберігаємо рай, зберігаємо сад Едем, зберігаємо наше серце.
Уже перший вірш третього розділу говорить про те, як Адам упорався з цим завданням:
Бут 3, 1: З усіх же польових звірів, що їх сотворив Господь Бог, найхитріший був змій. Він і сказав до жінки: “Чи справді Господь Бог велів вам не їсти ні з якого дерева, що в саді?”
Автор невипадково говорить про те, що змій був польовим звіром. Ця деталь має підштовхнути нас до запитання: що польовий звір робить у саду? Польовий звір має бути в полі, а не в саду! Хтось не впильнував сад і прогайнував той момент, коли змій туди прослизнув.
Далі в тексті бачимо нетерпеливість Єви, яка не почекала, що скаже Бог або що скаже Адам, узяла плід і скуштувала. І перш ніж Адам узагалі встиг подумати, що сталося, вона вже і йому запропонувала.
Так було за часів Ноя, коли усі жили своїм суєтним життям, не зважаючи на те лихо, що їх спіткало. Так було й за часів Лота… Можна перерахувати ще багато випадків з історії, коли ніхто не очікував смерті, не очікував свого особистого «кінця світу» і зустрічі зі Спасителем.
Чи цієї миті, коли читаєш цей коментар на сайті CREDO, ти чекаєш, що Спаситель може бути за дверима твоєї кімнати?
Тому й ви будьте готові, бо Син Чоловічий прийде тієї години, що про неї ви й не думаєте…