«Бог не помер»

Фільм «Бог не помер»: історія про віру, перед якою страх безсилий

Пам’ятаєте популярну фразу німецького філософа Фрідріха Ніцше: «Бог помер»? Багато людей у неї повірили. Але як сказав один із героїв американського серіалу «Дешеві жахи» («Penny Dreadful»): «Неважливо, як далеко ви втекли від Бога – він усе одно чекатиме вас попереду».

«Бог не помер» (англ. «God’s Not Dead», 2014 р.) – американська драматична кінострічка, заснована на однойменних книзі Райса Брукса та пісні рок-гурту «Newsboys». Режисер фільму: Гарольд Кронк. Акторський склад: Шейн Харпер, Кевін Сорбо, Джим Глісон, Девід Е. Р. Уайт, Марко Хан і Дін Кейн. 

Сюжет фільму: першокурсник-християнин Джош Вітон проходить важке випробування своєї віри під час його спілкування із професором філософії, атеїстом Редіссоном. На першому ж занятті професор вимагає від своїх студентів, щоб вони написали на аркуші пару фразу «Бог помер» для того, аби отримати хорошу оцінку з його предмету на іспиті. Джош відмовляється. Щоб залишитися в класі, він приймає виклик професора: юнак повинен захистити свою віру в існування Бога протягом серії дискусій з професором Редіссоном. Така непохитна позиція студента призводить до конфлікту між ним і професором. Та чи зможе Джош переконати своїх однокурсників у тому, що Бог не помер…?

Інша сюжетна лінія фільму – історія журналістки, яка постійно працює і впевнена, що в світі без неї пануватиме суцільний хаос. Вона атеїстка, і в її житті без Бога все складається чудово доти, поки вона не дізнається, що хвора на рак. Раптово ті люди, які були поруч раніше, наприклад, наречений, різко відмовилися від героїні. Чи знайде дівчина сміливість усвоїй душі, щоб звернутись до Бога…?

Ще один конфлікт між атеїзмом і християнством виникає знову ж таки з професором філософії Редіссоном і його дівчиною, колишньою студенткою. Дівчина християнка, а професора це не влаштовує, у них різні погляди на життя, тому й між ними виникають непорозуміння. Згодом дівчина розуміє, що професор її не кохає, а тільки глузує з неї та її переконань перед своїми бундючними та самозакоханими колегами.

Також у фільмі показано персонажів, народжених в інших країнах – незважаючи на те, що у них інша віра, але в душі ці люди завжди були християнами.

Фільм «Бог не помер» розповідає про любов та прощення, про вміння усвідомити свої помилки і покаятись перед Богом. Він ще раз нагадує нам про те, що не потрібно відмовлятися від своєї віри, якщо хтось примушує це зробити – навіть для власної вигоди. Головний герой фільму вирішив стати на захист Бога перед цілою аудиторією студентів та скептично налаштованим професор-циніком, оскільки вважав Бога своїм другом і не хотів його розчаровувати та засмучувати, а не через власні егоїстичні амбіції. Кінострічку «Бог не помер» відразу ж піддали шквалу критики. В США фільм називали наївним, таким, що у якийсь нав’язливий спосіб пропагує християнство. Зрештою, кожна людина має право на власну думку.

Єдине враження, яке виникло у мене під час перегляду цього фільму – це відчуття якоїсь неприхованої радості й спокою. Варто задуматись: можливо, Бог й справді промовляє до нашого серця простими словами, але ми не хочемо їх чути. Ми чекаємо радикальних наукових відкриттів, ультрамодних філософських теорій. Ми прагнемо дива, не усвідомлюючи, що дивом є вже той факт, що Його Любов до нас ніколи й нікуди не зникає, які би безглузді помилки ми щоденно не робили.

Думаю, що одним із найбільш сміливих вчинків, які ми можемо зробити – це відмовитись від власних демонів і впустити Бога у своє життя, а не розпинати Його знову й знову своєю байдужістю та наріканнями на Того, Хто готовий був би баз вагань ще раз померти на хресті заради кожного із нас.

Лілія Батіг, Духовна Велич Львова