Церква проголошує ідеал цнотливості, але не для того, щоб ми вважали любов — також і еротичну — чимось нечистим. Нічого такого у християнському вченні немає, — каже єпископ Гжегож Рись.
Єпископ-помічник Краківської архидієцезії відповідає на питання читачів, що стосуються найскладніших уривків із Біблії: на питання, що залишися без відповіді під час читання.
Святе Письмо: «Дух виразно каже, що за останніх часів деякі відступлять від віри і пристануть до духів обманних і навчань бісівських; зведені лицемірними брехунами з таврованим сумлінням, вони заборонятимуть одружуватися і волітимуть стримуватися від страв, що їх Бог створив для вірних і для тих, які спізнали правду, щоб їх споживати з подякою. Бо всяке Боже створіння — добре, і не слід нічого відкидати, коли його з подякою приймати…» (1 Тим 4, 1‑3).
— Святий Павло каже, що настане час, коли вимагатимуть утримуватися від деяких харчів. Але ж усе, що створив Бог, — добре. Отже, чи ми можемо постити, відмовляючись від чогось? Наприклад, від м’яса в п’ятницю.
— Тут є кілька запитань — насамперед, до самого тексту. Послання до Тимотея (1 Тим 4, 1‑3), на думку св. Павла, виразно говорить про останні часи. Це, з одного боку, час остаточної перемоги добра, тому що йдеться про об’явлення Бога. Але також ідеться про радикальні випробовування в ці останні часи, тобто буде відступництво, схизми, поділи. І це те, про що думає Павло: з’являться люди, які відступлять від віри, і частиною цього відступництва є те, що вони забороняють їсти деякі продукти або одружуватися. Тобто частиною відступництва є пропагування такого аскетизму, в якому мало спільного з Об’явленням, і це є радше людським вимислом, ніж Божою заповіддю чи Божою порадою, як краще жити. Святий Павло закінчує цей фрагмент як автор питання, тобто каже, що все у світі є добрим і додатково освячене словом Божим і молитвою. Можу вживати все, що завгодно, бо все сотворене — добре, Бог створив весь світ добрим. Але щоби вживав це, описуючи собі цю дійсність словом Бога і власною молитвою. Для цього, наприклад, існує молитва перед їжею. Тому Біблія показує в Старому Завіті, як Товія, входить у подружнє життя разом зі своєю дружиною. Насамперед вони моляться. Це дуже гарна молитва— Товії та його дружини. І тільки після цієї молитви вони починають жити як подружжя.
Християнство знає аскетизм, але цей аскетизм не має такого маніхейського характеру: утримуємося від їжі, бо вважаємо, ніби матеріальне — погане, віддане в руки сатани; чи проголошуємо бідність, але, знову ж таки, не тому, що вважаємо матеріальне проклятим. Також проголошуємо цнотливість, але не для того, аби ми думали, ніби любов, також і еротична, є чимось нечистим або негідним. Нічого такого християнство не навчає. Все, що Бог створив, є добрим, воно освячене словом Божим і молитвою. Чи це означає, що піст не має сенсу? Ні, не означає, бо піст це така практика, яка допомагає нам усвідомити перед Богом те, чого ми насправді прагнемо. Коли відмовимо собі в їжі та почнемо відчувати голод, то можемо перед Богом проаналізувати: що насправді мене в житті заспокоює. І чи насправді тим, що мене може заспокоїти, є булка з шинкою. Чи, можливо, я маю принципово інші, більші потреби, найбільша з яких — потреба єдності з Богом. Я готовий постити для того, щоби в цю єдність увійти. Таким, наприклад, є сенс євхаристійного посту: відмовляємося від їжі перед Євхаристією, задля того, щоб відчути голод, але це не голод шинки, а голод єднання з Ісусом Христом. Аскетизм має сенс, але він не випливає з маніхейського відкинення матеріальності. В тому сенсі, що матеріальне — це диявольське. Ніколи християнство такого не навчало і не буде навчати. Тому апостол Павло в Посланні до Тимотея і каже, що відступництво від віри полягає (зокрема) в тому, що хтось захоче заборонити людям якусь їжу або подружні стосунки.
За матеріалами: Deon
фінансово.
Щиро дякуємо!
