Питання: «Вчора я була цілий день в горах і не мала змоги бути на Літургії; але коли я дивилась на всю ту красу, створену Богом, — серце моє так раділо, що я молилася, може, щиріше, ніж інколи на спільній молитві. Чи є для мене настільки великим гріхом, що я не була на Літургії, а молилась приватно?»
Відповідає о. Ростислав Пендюк — голова Патріаршої комісії у справах молоді, священик із Храму Преображення.
Насамперед, молитва ніколи не є гріхом! Я думаю, що тут є два виміри. Ми звикли говорити про участь у Літургії як про обов’язок, ототожнюючи це з чимось, що нав’язане ззовні. От, наприклад, держава зобов’язує своїх громадян сплачувати податки: ти платиш податок, інакше на тебе накладуть штраф. Натомість обов’язок брати участь у Літургії, як на мене, не такий. Це не так, що Богові нудно, він не має що робити, і придумав обов’язок для людей — у неділю ходити до церкви, щоб ми Його розвеселили. Це обов’язок зовсім іншого характеру, він випливає з моєї прив’язаності до того, до кого я йду.
Це так, як відвідати маму. Чи ми маємо обов’язок відвідати маму? Маємо, — але чому: бо мама нас покарає, мама без цього жити не може? Можливо, мамі буде дуже сумно, але вона нас не покарає.
Це є обов’язок любові, який виникає, власне, з бажання бути поруч із тим, кого любиш. Тому стається так, що той «Хтось» тебе запрошує, твій найкращий друг святкує щось, готується до твого приходу, чекає на тебе. І ти йдеш до нього не через обов’язок, а через те, що він для тебе важливий; ти не хочеш зробити йому боляче, проігнорувавши запрошення.
І в цьому розумінні, якщо вже так трапилося, що хтось поїхав у гори, чи якісь іншій ситуації, але при тому намагався спілкуватися з Богом, молитися, — то я не бачу жодної проблеми.
Інша справа, коли хтось із цього робить певне правило: я не піду на Літургію, я піду до лісу, бо там я бачу Бога в кожній пташці. Це красива фраза, яка, на мою думку, для християнина не повинна мати конкретного сенсу.
Бо Таїнство не є винаходом людини: це те, в чому діє Бог. Тому треба ці речі розрізняти. Мені здається, що в будь-яких стосунках, якщо ці стосунки побудовані на любові, так чи інакше присутнє певне зусилля, скероване на того, кого ти любиш. Якщо хтось хоче будувати стосунки тільки й виключно на власній приємності, то ці стосунки можна назвати як завгодно, але не любов’ю.
фінансово.
Щиро дякуємо!
