Повернувшись із Темуко, опівдні третього дня свого перебування у Чилі Папа Франциск зустрівся з молоддю в Національному марійному санктуарії в Майпу, поблизу Сантьяго-де-Чилі.
На початку зустрічі юнак на ім’я Аріель привітав Святішого Отця від імені всіх зібраних. Висловлюючи радість і гордість від того, що з ними перебуває Наступник св.Петра, він подякував Папі за те, що його приїзд відбувається у цей час приготувань до «Синоду Молодих», який засідатиме у Ватикані у жовтні цього року. В усій країні також триває підготовка до цієї події. Крім того, промовець підкреслив, що сьогоднішня Республіка Чилі — зовсім не та, яку понад 30 років тому відвідав Йоан Павло ІІ, однак не змінилася любов, яку чилійці мають до Папи.
Потім юнка внесла великий дерев’яний Хрест Чилі блакитного кольору і червону стрічку — символ Крові Христової, яку Папа приколов до символу Страстей Господніх. Після того, як було прочитано уривок із Євангелія від св.Йоана, голос забрав Папа Франциск, чия промова була значною мірою імпровізована. Спонтанно відповідаючи тому, хто його привітав, Папа сказав: «Я теж, Аріелю, радий, що перебуваю з вами. Дякую за вітальні слова від імені всіх присутніх. І це я дякую, що можу розділити ці хвилини з вами; я вважаю дуже важливим могти зустрітися і йти якусь хвилину спільно, аби ми одне одному допомагали дивитися в майбутнє».
«Будьте героями такої Чилі, про яку мріють ваші серця», — сказав Папа, додаючи, що серця молодих мріють про великі речі, бо саме на цих землях зродився досвід, який із часом поширився та помножився в інших країнах цього континенту. «Цю мрію мають такі, як ви, які зуміли прожити пригоду віри», — сказав далі Святіший Отець, пояснюючи, що то віра викликає у молодих відчуття пригоди, яка кличе їх мандрувати по неймовірних крайобразах, через труднощі та неспокій, — «але ви любите пригоди і виклики, ба більш: вони вас ще більше надихають».
У цьому контексті він пояснив, що це видно на прикладі великої участі молодих у допомозі жертвам стихійних лих і «багато говорить про великодушність ваших сердець».
«У своєму єпископському служінні я не раз міг ствердити, що не бракує численних добрих ідей у серцях та думках молоді. Вона неспокійна, творча, перебуває в пошуку, мислить ідеалістично», — хвалив молодь Папа. Він визнав, що «проблему становимо ми, дорослі, які часто, маючи в голові повно різної мудрості, кажемо: ти думаєш так, бо ще молодий; скоро виростеш». Папа розкритикував такий спосіб мислення, бо він може справити враження, ніби дорослішання мусить означати згоду на несправедливість, віру в те, що нічого не вийде зробити і все так було завжди. Тим часом дорослість це не зменшення чуйності та дозвіл іншим купувати себе за шеляг, «вона полягає не в цьому!» — гаряче переконував Святіший Отець. І додав: «Це корупція, а справжня дорослість полягає у тому, щоби вільно нести вперед свої мрії, а не відмовлятися від них».
Відтак Франциск зазначив: «беручи до уваги цілу дійсність молодих людей», він вирішив скликати цього року Синод єпископів, присвячений молоді, а перед цим щоб відбулася Зустріч молоді. Йдеться про те, «аби молоді відчули і були головними героями в серці Церкви, аби допомогти нам зробити так, щоб Церква мала молоде обличчя, і не завдяки використанню омолоджувальних кремів, але тому, що в глибині серця дозволяє, аби молоді її запитували, аби могти щодня бути вірнішою Євангелію».
«Свята Мати Церква потребує того, щоб ви зростали духовно і мали відвагу сказати: “це мені подобається, а це ні”, щоб ви могли говорити те, що думаєте», — зазначив Франциск.
Він згадав про Всесвітній день молоді, запланований на тиждень перед Вербною неділею. Додав, що побоюється «фільтрування» відомостей, тому хоче вислухати молодих людей безпосередньо, і попросив, щоб вони на цих зустрічах говорили, а не мовчали. «Якщо ви не говорите, то як ми можемо вам допомогти?» — риторично запитав Папа. На цих зустрічах, зазначив він, зберуться зарівно і католики, і члени інших конфесій, як і сповідники інших релігій, а також і ті, які самі не знають, у що вірять.
«Як же чилійська Церква потребує вас, аби ви нами струсонули і допомогли нам бути ближче до Ісуса!» — закликав Папа. І додав: «Ваші запитання і прагнення знань, буття великодушними вимагають від нас, щоб ми були ближче до Ісуса. Ми всі покликані бути ближче до Ісуса».
А ще Франциск розповів анекдот. Колись він запитав одного юнака, що могло би зіпсувати йому настрій. А той відказав: «Коли у мобільнику сідає батарейка або втрачається інтернет-сигнал», бо тоді він втрачає все, що діється довкола: «Я поза світом, немов відключений». У такі моменти він поспішає підключити зарядний пристрій або знайти вайфай, аби швидко повернутися. Папа зазначив, що «таке може статись і з вірою: після початкового етапу шляху і запалу настають моменти, коли ми неусвідомлено починаємо втрачати енергію свого «мобільника» і в нас «пропадає з’єднання», і тоді ми стаємо невдоволені, недовірливі, безсилі й бачимо все у поганому світлі.
А коли ми залишаємося без оцього «підключення», яке оживлює наші мрії, то серце починає втрачати сили, воно «розряджається» і — як каже пісенька — «зовнішній галас і міська самотність ізолюють нас від усього». «Без “підключення” до Ісуса ми закінчуємо тим, що заперечуємо власні ідеї», — зазначив Святіший Отець. «Ви відрізані від світу, від того, що в ньому діється».
«Мене непокоїть, коли дехто, гублячи отой “сигнал”, вважають, ніби вже нічого не можуть дати і виглядають загубленими», — сказав Папа Франциск. Він закликав молодих слухачів, аби ніколи не вважали, ніби вже нічого і нікого не потребують. Таке мислення, як казав св.Альберто Уртадо, це диявольська порада, тоді як «усі ми необхідні й важливі». Кожен радше мав би себе запитати: «Що я можу дати у своєму житті?», а якщо вважаєш, що нічого, то хутенько спробуй знайти щось таке, що можеш дати.
Знову посилаючись на видатного чилійського єзуїта, Франциск нагадав його «золоте правило»: «запалити у серці вогонь, що здатний підтримувати живу радість», і нехай це буде «паролем» для наших духовних «мобілок»: «Що зробив би на моєму місці Христос?»
Святіший Отець ще кілька разів повертався до цієї максими й навіть заохотив молодь, аби вони її голосно повторювали. «Що зробив би Христос у школі чи на стадіоні?» Це наш ПІН-код, аби направити наші серця, запалити віру, іскру в наших очах. Папа пояснив, що йдеться про палаючі очі, «аби ми могли відкривати, що Ісус є джерелом життя і радості». Ви маєте бути головними героями історії, «тому що ми хочемо підживлювати цією іскрою багато пригаслих сердець», — наголосив Папа.
«Любі друзі, будьте відважні, виходьте назустріч своїм друзям, тим, кого не знаєте або хто переживає тяжкі часи», — побажав на завершення Папа своїм слухачам. «Ідіть з єдиною обітницею, яку ми маємо: посеред пустелі, на вулиці, у пригоді завжди буде з’єднання, та сама батарейка. Ми не будемо самі, ми завжди радітимемо товариством Ісуса, Його Матері та спільноти — спільноти, яка напевно не є досконалою, але це не означає, що ми не маємо багато чого любити і пропонувати іншим».
«Будьте молодими самарянами, які нікого не полишають покинутим на вулиці (…), молодими киринеянами, які допомагають Христові нести Його хрест і поділяти страждання братів; будьте як Марія Магдалина, пристрасна шукачка любові, яка тільки в Ісусі знаходить відповіді, що їй потрібні», — побажав Франциск.
Після промови, яку багато разів переривали оплески, Святіший Отець надягнув розарій на руку статуї Богородиці з гори Кармель, яку вшановують у цьому санктуарії — Покровительки Чилі, та подарував на пам’ятку про своє перебування месальну чашу для сакристії. Його проводжали овації молодих.
Папа покинув площу перед санктуарієм, ще зупинившись на хвилину біля групи неповносправних.
Фото: Vatican News
фінансово.
Щиро дякуємо!
