Немає «церковного розлучення», неможливо «анулювати» шлюб. Однак він може бути недійсним від початку. Перевірте, чи знаєте, у яких випадках.
Сакраментальний шлюб нерозривний за своєю природою. Немає чогось такого, як «церковне розлучення» або «анулювання шлюбу». Натомість можлива ситуація, коли вона в білій сукні, а він у костюмі, в оточенні рідних і в присутності священика склали перед вівтарем взаємну присягу, органіст заграв марш Мендельсона, їх посипали рисом, відбулося гучне весілля, на якому п’яний родич сім разів співав «гіркая вода», і вони навіть поїхали у медовий місяць на Тенерифе, але фактично подружжям так ніколи і не стали.
Зовні все вказувало на те, що вони — подружжя, і, можливо, навіть вони самі так якийсь час вважали, але насправді не були подружжям навіть долю секунди. Є причини, через які шлюб не може вважатися дійсним (тобто фактичним).
Перша група причин — це так звані «розривні перешкоди» (пор. Кодекс Канонічного права, кан. 1073-1094). Вони поділяються на публічні, тобто які можна довести зовнішньо, і на таємні. Від деяких з них можна отримати «диспенсацію», тобто «призупинення» певного положення для конкретної людини в конкретній ситуації.
Кодекс перелічує такі розривні перешкоди:
1.Вікова перешкода
Кодекс стверджує, що недійсним є шлюб між чоловіком до 16 років і жінкою до 14 років. Однак він залишає Конференціям єпископатів можливість більшого віку нуптурієнтів (тобто людей, які укладають шлюб). Найчастіше вік відповідає правовим нормам конкретної держави. В Україні це 18 років як для чоловіків, так і для жінок, при цьому жінка в особливих випадках може отримати дозвіл на шлюб у молодшому віці.
2.Перешкода нездатності до виконання подружніх стосунків хоча б однією зі сторін
При цьому Кодекс визначає, що це попередня і постійна нездатність — тобто яка існувала ще до укладання шлюбу. Натомість не має значення, абсолютна вона чи відносна — це означає: чи маємо справу з нездатністю до сексуальної активності взагалі, чи тільки з людиною, з якою укладений шлюб. Якщо ця перешкода сумнівна, тоді вона не унеможливлює укладення дійсного шлюбу, а поки є сумнів, це не дозволяє визнати шлюб недійсним. Варто підкреслити, що тут ідеться не про безпліддя, а про здатність до сексуальної активності в подружжі. Безпліддя може бути причиною недійсності шлюбу, якщо це приховали, про що — далі.
3.Перешкода подружнього зв’язку, який вже існує і пов’язує будь-кого зі сторін
Не може бути дійсним шлюб, укладений людиною, яка раніше увійшла в будь-які подружні стосунки (не обов’язково сакраментальні), поки в спосіб, згідний із законом і певний, не підтвердить недійсності або розірвання цього зв’язку.
4.Перешкода різної релігії
Католик не може укласти дійсний шлюб з людиною неохрещеною або охрещеною, яка відійшла від віри (формально або ні). Можливо (і на практиці часто) отримати диспенсацію від цієї перешкоди при виконанні певних умов.
5.Перешкода свячень
Чоловік, який прийняв свячення, не може укласти дійсний подружній зв’язок. Від цієї перешкоди також можна отримати диспенсацію (але тільки від Апостольського Престолу). Ця перешкода не береться до уваги, якщо підтверджено, що свячення недійсні.
6.Перешкода обітниці чистоти, яку складають у чернечих згромадженнях
Це стосується тих, хто склав публічно вічні обітниці чистоти в чернечому згромадженні. Так само, як у випадку перешкоди через свячення, є можливість отримати диспенсацію, але тільки від Апостольського Перстолу. Ця перешкода також зникає внаслідок правомірного вироку, що стверджує недійсність обітниць.
7.Перешкода викрадення
Недійсним буде шлюб чоловіка з жінкою, яку він викрав або утримує силою, щоби укласти шлюб, хіба що після звільнення і в безпечних для себе умовах жінка сама вільно вибере цей шлюб. Для нас це звучить досить екзотично, але raptus puellae був колись реальною проблемою, якщо це передбачено в Кодексі.
8.Перешкода злочину
Якщо хтось через бажання укласти шлюб убиває свого дотеперішнього подруга або подруга людини, з якою хоче одружитися, то шлюб, який він планує укласти, буде недійсним. Це також стосується ситуацій небезпосереднього фізичного чи морального відношення до смерті співподруга з метою укладення шлюбу з іншою людиною. Тут також можлива диспенсація Апостольського Престолу.
9.Перешкода родинних зв’язків
По прямій лінії (дідусь-мати-син-онука) недійсний будь-який шлюб між попереднім поколінням і нащадком. У бічній лінії шлюб недійсний аж до четвертого коліна (ступінь родинних зв’язків визначається через кількість поколінь між особою і спільним предком, який поєднує її з тим, з ким вона збирається одружитися. Простіше кажучи, Василь може одружитися з жінкою з потомства братів або сестер свого прадідуся ( можливо, з сестрою прадідуся, але сумніваюся, що спокуситься). У жодному випадку не можна отримати диспенсацію у разі родинних зв’язків по прямій лінії, а також у другому ступені бокової лінії. В інших випадках можна спробувати.
10.Перешкода спорідненості
Спорідненість — зв’язок, який виникає не по крові, а з подружнього зв’язку (навіть ще не виконаного) третіх осіб. Йдеться про зв’язок з родичами співподруга. Однак тільки спорідненість по прямій лінії становить перешкоду, від якої не можна отримати диспенсацію. В інших випадках вона можлива.
11.Перешкода публічної порядності
Вона виникає з недійсного (світлі Канонічного права) шлюбу після початку спільного життя (що не обов’язково означає спільне проживання) або ноторичного (який неможливо приховати) чи публічного (загально відомого) конкубінату. Це визначає недійсність шлюбу в першому ступені по прямій лінії між чоловіком і родичами жінки і навпаки. Наприклад, Наталка та Андрій, років 40, якийсь час (навіть недовгий) жили разом як чоловік і дружина без шлюбу, про що знали інші. Потім розійшлися. Зараз Андрій не може одружитися з 20-річною донькою Наталки від попереднього зв’язку, а Наталка не може вийти заміж за 18-річного сина Андрія від попередньої партнерки. Прикро. Однак в особливих випадках можливо отримати диспенсацію.
12.Перешкода юридично близьких родинних зв’язків
Не можуть укласти дійсний шлюб особи, які знаходяться в юридично близьких родинних зв’язках. Тобто тих, які виникають з усиновлення по прямій лінії або в другому ступені бічної лінії.
Друга група випадків, коли укладений шлюб буде недійсним, пов’язана з так званими «помилками подружньої згоди» (Кодекс Канонічного права, кан. 1095-1107). Тут не йдеться про якісь сварки подружжя, що не відбулося, а про серйозні недоліки щодо згоди на те, чим взагалі є шлюб і що з нього випливає, внаслідок його укладання.
Вони такі:
1.Брак мінімальних подружніх знань
Виникає тоді, коли людям, які вступають у шлюб, бракує навіть мінімальних знань про інститут шлюбу, тобто про його три найважливіші елементи: що це — зв’язок одного чоловіка з однією жінкою, що це тривалий зв’язок (нерозривний) і що він скерований на народження потомства.
2.Брак використання розуму
Недійсним є шлюб між людьми, з яких хоча б один — психічно хворий, оскільки така людина не здатна взяти відповідальність за складену подружню присягу.
3.Серйозний брак знань про суть подружніх прав та обов’язків
Йдеться про ситуацію, коли людина не розуміє або не може правильно оцінити важливості основних прав і обов’язків, які приймає на себе, укладаючи шлюб. Не можна серйозно погодитися на щось, чого не розумієш. Людина неспроможна укласти дійсний шлюб, якщо не має чіткого розуміння, чого він від неї вимагає.
4.Нездатність прийняти важливі подружні обов’язки через психологічні причини
Це стосується ситуації, коли хтось теоретично знає подружні обов’язки та права, але практично залишається нездатним їх виконати через різного роду психічні розлади (не обов’язково через психічну хворобу, а, наприклад, через розлади особистості, серйозну психологічну, емоційну або особистісну незрілість, сильні залежності, сексуальні аномалії, крайній егоїзм). Йдеться про те, що не можна зобов’язатися до чогось, чого не можеш виконати.
5.Хитрість при укладанні шлюбу
Це ситуація, коли принаймні одна зі сторін навмисно вводить іншу в оману щодо себе або приховує якусь суттєву інформацію, яка може впливати на подружнє життя у широкому його розумінні (наприклад, хвороби, безпліддя, зобов’язання щодо третіх осіб, моральні тягарі з минулого).
6.Симуляція
Це видима згода на шлюб при одночасному вилученні самої його суті, елементарних рис, прав чи подружніх обов’язків. Недійсно укладає шлюб також той, хто робить це заради інших цілей, ніж ті, які приписані подружжю (наприклад, Петро одружується з Марічкою, бо бабця обіцяла йому сто тисяч, якщо дочекається його шлюбу). Симуляція може бути часткова або цілковита. Цілковита полягає у вилученні самого інституту подружжя та зобов’язань, які з нього виникають. Часткова, натомість, виключає не саме подружжя, а якусь (або якісь) із його суттєвих рис та ознак (наприклад, вірність, нерозривність, народження потомства — зокрема останнє сьогодні особливо важливе).
7.Укладання шлюбу за умови
Це ситуація, коли той, хто вступає в шлюб, ставить укладання або існування шлюбу в залежність від сповнення певних умов або обставин. Абсолютно виключено укладати шлюб залежно від умов, що стосуються майбутнього. Для умови, яка стосується минулого або теперішнього, потрібна згода компетентної церковної влади, до компетенції якої належить визначення того, чи умова обґрунтована і справедлива.
8.Примус і страх
Шлюб недійсно укладений, коли когось до цього примусили погрозами, шантажем або будь-яким залякуванням, під тиском. Неважливо, чи цей примус фізичний (зовнішній, за допомогою сили), чи моральний (зовнішній чи внутрішній тиск). Зв’язок, укладений під примусом, за своєю природою недійсний, оскільки згода на шлюб має бути добровільною. Якщо страх, який виникає з примусу, зник до моменту укладання шлюбу, то він буде дійсний.
Третя (і найменш поширена) категорія — це недоліки щодо збереження канонічної форми, тобто самого способу укладення шлюбу. Однак вони так рідко зустрічаються (принаймні в наших умовах), що про них не варто згадувати.
фінансово.
Щиро дякуємо!
