Питання: Чи варто прощати людину, яка образила, а пробачення не попросила? Чи буде прощення у цьому випадку гріхом?
Відповідь: Пробачення ніколи, в жодному разі не може бути гріхом. Прощаючи кривдника, християнин покликаний пам’ятати, що Господь на Хресті не вимагав, щоб люди попросили у Нього пробачення, але випередив їхнє каяття: «Отче, відпусти
їм, не знають бо, що роблять». Ми отримуємо прощення Господа в Таїнстві Примирення, щиро розкаявшись у своїх гріхах, але це каяття Господь також випереджає, оскільки воно — не лише плід людського зусилля, а насамперед викликано дією Божої благодаті. Бог пробуджує в нас жаль за гріхи, пише Vatican News.
Безумовно, прощення не скасовує вимог справедливості та виправлення скоєного зла. Бог пробачив людству, яке згрішило, не миттєво: Він дарував прощення через спокутну жертву Ісуса Христа.
Святий Йоан Павло II, пробачаючи людині, яка скоїла замах на його життя, не клопотав про його звільнення з в’язниці. Пробачення відновлює істину і моральний порядок у серці того, хто помилився.
Таким чином, ми покликані прощати також тих, хто не просить вибачення. Христос простив, не чекаючи каяття, і тим самим пробудив каяття.
«Моліться за тих, які ображають вас і гонять вас», — закликає Господь.
Згадаймо слова Папи Франциска під час молитви «Ангел Господній» на наступний день після Різдва, коли Церква згадувала першомученика Стефана. Стефан першим після Божественного вчителя прийняв мучеництво, простивши своїх гонителів. «Ми покликані вчитися у Стефана прощати, прощати завжди. Це дуже нелегко, і всі ми про це знаємо, — сказав Папа. Прощення відкриває серце, допомагає краще зрозуміти іншого, дає спокій і мир.
Здатність до прощення розвивається через молитву, яка дозволяє спрямувати наш погляд на Ісуса. Стефан зумів пробачити своїх убивць, бо, сповнений Святого Духа, дивився на небо і бачив Бога. «Ми маємо наполегливо молитися Святому Духу, щоб Він щедро вилив на нас дар мужності, який зцілює наші страхи, наші слабкості, нашу малість; щоб Він розширив наші серця, аби ми могли завжди прощати!» — підкреслив Папа Франциск.
«Прощення Бога має в нас силу, якщо ми прощаємо інших. А це нелегко, тому що образа звиває гніздо в нашому серці, де залишається гіркота. Як часто ми носимо з собою список того, хто що нам зробив!» — зазначив Святіший Отець в одній із проповідей.
«Бог пробачає нам усі гріхи, як тільки ми виявляємо навіть найменший знак покаяння, — стверджує Папа. — Кожен, хто відчув радість, спокій і внутрішню свободу, отримавши прощення, може своєю чергою дати пережити ті ж почуття іншій людині, пробачаючи її», — пояснив Папа. Це також суть молитви «Отче наш»: «І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим». Прощення, якого ми просимо у Бога, і прощення, яке ми маємо дарувати нашим братам і сестрам, безпосередньо пов’язані.